Ліна Костенко "Маруся Чурай"

Що сталося влітку 1658 року?

Вкажіть жанр твору "Маруся Чурай"

Про кого йдеться:

В таких походах куля обминула,

не подолала вражеська рука,

щоб де? аж дома! дівка підманула,

струїла геть такого козака!

ПРО кого сказано:

...єдиний син достойної вдови,...

чотири годи бувши у походах,

ні в чім нагани жодної не мав.

Був на Пиляві, і на Жовтих Водах,

і скрізь, де полк Полтавський воював.

Про кого сказано:

... відьма,

що у Полтаві гіршої нема,

що всі це знають, і по ній це видно

... на обличчя з янголами схожа,

але в душі — то чистий сатана.

Уміє перекинутись в сороку,

а то виходить з комина, як дим.

Про кого сказано:

... він міряв не тією міркою.

В житті шукав дорогу не пряму.

Він народився під такою зіркою,

що щось в душі двоїлося йому.

Від того кидавсь берега до того.

Любив достаток і любив пісні.

Це як, скажімо, вірувати в Бога

і продавати душу сатані.

Хто каже про Марусю: Ця дівчина… Обличчя, як з ікон.

Про кого сказано:

Любив же він Марусю, не дай Боже!

Тепер сидить, лиця на нім нема.

Про кого з героїв сказано:

Вони з_______бували в битвах

разом.

________утне ще штуку не одну.

Він потім стане побратимом Разіна –

_________ Хромим. Загине на Дону.

Про кого сказано:

І голова у нього над плечима

була як вежа в шапці сивини.

Ще не старий. І славу мав, і силу.

(Про нього потім думу іскладуть.

Мине сім літ – і голову цю сиву

Виговському на списі подадуть).

Про кого сказано:

Підвівся_____, полковий обозний,

син Остряниці Якова, ____ .

(Загине теж, в бою заживши слави,

в недовгім часі після Пушкаря,

вертаючи до попелу Полтави

з посольства до московського царя).

Хто говорить про Марусю:

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Коли в похід виходила батава, –

її піснями плакала Полтава.

Який художній засіб вжито:

Вона піснями виспівала душу.

Вона пісні ці залишає нам.

У якому рядку правильно відтворено порядок розділів?

Назвіть художні засоби:

Уже, мабуть, молебень відслужили,

бо затужили дзвони, затужили!

І заридали дзвони, загули! –

це ж там за браму хлопців провели.

Указати художні засоби:

Це ж полк виходить – за далекі гони.

Комусь тополя стане в головах.

І дзвонять дзвони,

дзвонять, дзвонять дзвони

по всій Полтаві, по усіх церквах!

Який художній засіб вжито:

Вечірнє небо світиться красою,

і соняхи гудуть, як тулумбас.

Кого описано:

Цікаве. А ласкаве, як телятко.

Хороший хлопчик, трохи шалиган,

усе збивав шоломи шелюгам.

Про кого йдеться:

А сам він дід старезний, полотняний.

А в нього сива борода, як дим.

Розказує про Кафу, полонянок,

про те, в які походи він ходив.

Про кого йдеться:

Він годий був,.... він і звався.

Він лицар був, дарма що постоли.

Стояв на смерть. Ніколи не здавався.

Йому скрутили руки і здали.

Кого описано:

була предивна, як на людський глузд.

Було, сльозами набрякають очі,

вона ж сміється кутиками вуст.

Таке обличчя чи така вже звичка,

а голосочок! – чистий, мов кришталь.

Про кого каже Маруся:Він, мамо, гордий. Він козак. Він лицар.

Про кого сказано:

Він не якийсь. Він сам собі ______.

У нього скроні в срібній папороші.

Буває так, що слава на дурняк,

а в нього слава за великі гроші.

Кого описано:

Такі пухкі у ____ рученята,

коса білява, куці і товста.

Як реп’яшки, зелені оченята

і пишно закопилені вуста.

Кого описано:

А слово скаже – з пам’яті не викинеш.

А більш мовчить, не щедрий на слова.

Таке обличчя, зразу і не звикнеш, –

різке, як меч. Тонке, як тятива.

В нас на кутку його не люблять наші.

Шляхетний дуже і чолом не б’є.

Він, – каже, – гордий. З ним не звариш каші.

Він і мовчить, бо дума щось своє.

Про кого сказано:

Був молодий і гарний був на вроду.

І жив, і вмер, як личить козаку.

За те, що він боровся за свободу,

його спалили в мідному бику!

Про кого сказано:

Упир з холодними очима,

пихатий словом і чолом,

душа підступна і злочинна,

закута в панцир і шолом.

Уломок лицарського роду,

мучитель власного народу,

кривавий кат з-під темної зорі, –

отам від жив, на Замковій горі.

Кому належать слова:

– Краще б мене вішав ще раз цар турецький!

Висіти на палі то іще не мука,

Як тепер дивитись на такого внука!..”

У якому розділи розповідається про долю України?

Про кого сказано:

Лишив нащадкам працю свою горду,

бо він писав і в келії сидів...

Душа у тебе має бути крицею.

Так плакати не гідно козака.

Твій батько був, Іване, _______-, –

наступний гетьман після Павлюка.

Чиїм сином був Іван?

Хто й про кого говорить:

Ми з нею рідні. Ми одного кореня.

Мабуть, один лелека нас приніс.

Батьки у нас безстрашні й непокорені

і матері посивілі од сліз.