"Маруся Чурай" Л.Костенко

В основі роману – відома балада 

Головна тема роману "Маруся Чурай" - зображення

Представники козацької республіки в романі. 

Хто з героїв роману "підняв козацтво за свободу, універсалом обіслав полки"?

Події якого століття зображені в романі Ліни Костенко "Маруся Чурай"?

Слова Гриця «Весілля знову мусимо відкласти.

                          Що зробиш, мила, як таке життя?» вказують на таку його рису характеру:

Кому довіряє Маруся свою таємницю?

Словами «Але ж Маруся так його чекала,

                   Такі літа одна перебула!

                   Нікому ні руки не шлюбувала,

                   Ані на кого й оком не вела» підкреслено таку рису її характеру:

"Сидиш, мовчиш,ні за холодну воду.

Тече повітка. Хата занехаяна.

Підмокло сіно. Поламався віз.

Все просить рук. Усе кричить хазяїна.

І грошей, грошей треба позаріз" - кому належить ця репліка?

"У церкву підем. Піп нас обвінчає.

Весілля справим. Пушкаря позвем.

Як не полюбиш. В мене вистачає

на двох любові. Якось проживем" - кому належить ця репліка?

В уста якого героя автор вкладає своє ставлення до українського народу?

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми пишем кров’ю на своїй землі

Скільки днів було дано Марусі на роздуми перед стратою?

Гостинці, які передала мати Марусі у в’язницю:

Кому з героїв твору належать слова: "Це дівчина не просто так,Маруся. Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа."

Твір Ліни Костенко "Маруся Чурай" за жанром - це

Хто з героїв роману сказав:

Про наші битви -на папері голо.

Лише в піснях вогонь отой пашить.

Таку співачку покарать на горло,-

Та це ж не що, а пісню задушить

«Він… вважає зокрема:

   Їй треба дьогтем вимазати ворота». Хто так вважає?

До проблем роману не належить:

У кінці твору пропунує одружитися з Марусею :

 Пісня, яку Маруся співала, сумуючи, чекаючи Гриця:

Свято, яке згадалося Марусі:

Назва місця народження Марусі:

Про кого сказано?

"Звела їх доля, наче в нагороду,

за те, що мали незглибимі душі!"

Про кого сказано?

"Вся Україна полум'ям горить,

він і на цьому теж нагріє руки."

Про кого сказано?

"Найвірніший друже,

шляхетна іскро вічного вогню!"

Про кого сказано?

"Бо як приніс його бузько,

то так і виріс наймитом хлопчина."

Про кого сказано?

"А в неї ж, знаєш, не язик, а жало!"

Про кого сказано?

" Він лицар був, дарма, що постоли."

Про кого сказано?

"Пішов у смерть. а повернувся в думі"

Про кого сказано?

"Така була красива молодичка,

вуста сміються, а в очах печаль..."

Про кого сказано?

"Як реп'яшки, зелені оченята,

і пишно закопичені вуста."

Про кого сказано?

"А слово скаже - з пам'яті не викинеш.

а більш мовчить, не щедрий на слова."

Про кого сказано?

"І тільки у домашньому бою

сміливість раптом втратив він свою"

Про кого сказано?

"Це ж, певно, він

у тій своїй ярузі

на цілий степ

залишився один."

Про кого сказано?

"Ще не старий. І славу мав, і силу,

про нього потім думу іскладуть.

Мине сім літ - і голову цю сиву

Виговському на списі принесуть."

Про кого сказано?

"Загине теж в бою, заживши слави,

в недовгім часі після Пушкаря."

Хто з героїв роману "..народився під такою зіркою,

що щось в душі двоїлося йому"

Словами «То – козак.

                   Таке нещастя хоч кого знеможе.

                   Це ж можна тут рішитися ума.

                   Любив же він Марусю, не дай боже!

                   Тепер сидить, лиця на нім нема» охарактеризовано

Слова «Що ж це виходить? Зрадити в житті

               Державу – злочин, а людину – можна?» належать

В уста якого героя автор вкладає своє ставлення до українського народу?

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми пишем кров’ю на своїй землі