Українська література до ЗНО 2020 (висловлювання про автора або про твір)

У народнопоетичні образи (назва твору) й небового ключа (...) вкладає своє магічне значення : гармонію об'єднання чоловічого і жіночого начал, що символізують початок і кінець воєнного хаосу

І цікавим при цьому є один надзвичайно характеристичний для (...) момент. Два (...) — українець і комуніст — живуть в одному (...) - поеті поруч, але зовсім окремим життям. До певного часу вони між собою боролись, змагаючись за першість, за примат одного начала над другим, але потім знайшли між собою компроміс. Цей компроміс знайдено на базі своєрідного поділу між ними сфер їхнього вияву і взаємного невтручання в ці сфери. (...) - комуніст має в своєму володінні виключно сферу свідомости, розумового сприйняття дійсности, в той час коли (...) - українець неподільно панує в сфері почуття, так би мовити — «сердечного» сприйняття всього. Тому в кожній книжці (...) можна відразу одним оком відокремити «кесареве кесареві» від «Божого Богові», так само як це можна дуже легко відокремити і в кожному з тих його віршів, де обидва ці елементи є поруч. Вони не тільки взаємно не проникаються, а навіть взаємно й не доторкаються.

Книга легка і життєжадібна

Від романтизму і символізму та від української народної пісні взяв (...) увагу до музикальної основи поезії. Відціля навіть його сонети і октави звучать часом, як пісня

Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку „в умі держала“, ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про Мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася Мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували — пам'ятаєш? — у дядька Лева Скулинського... Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов „слушний час“, — я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік.