Марія Чумарна. Казка про друга

То була цікава гра в комп'ютерні машинки

Хлопчик складав комп'ютерне лего

це була гра про космічні подорожі

Він був боягузливим, не міг зробити щось самостійно

був жадним, часто злився і ображався

був розумним, винахідливим

Планета Тайн нагадувала Землю, була блакитна, сонячна, дерева золотисті

Планета Тайн була сіра, похмура, небо темне, дерева рожеві

була різнобарвна, небо рожеве, хмари золотисті, дерева червоні

ні, бо вони були такі яскраві, що сліпило очі

ні, бо вони були невидимі

так, мешканці були дружелюбні, підходили близько

так, бо мешканці з'являлися в уяві хлопчика

Зустрітися з мешканцями планети

Пройти гру

Почуття хлопчика

Було страшно, хололи руки і ноги

Було цікаво, як на цій планеті вночі

було страшно, похололо все всередині

я сміливий, тому пішов розглядати планету і її жителів

інопланетянин

Компутик

Сашко

Мама

що йому цікаво грати в гру з Компутиком

що йому важливо, щоб його розуміли, слухали, цінували

що то була планета Земля, така, як глобус у кімнаті

що він не був уважним до свого друга

з книжок

він їх вигадував, бо був гарним фантазером

з інтернету

розповідав дідусь

про Сашка

про однокласників

про Компутика

про маму і тата

бо він був його другом

бо більше ніхто не вмів в цю гру грати

бо не хотів, аби Сашко переграв його

бо така була умова гри

Схвильований і неуважний, бо боявся втратити кулю з написом "Таємниця"

роздратований і сонний, бо не виспався після гри

спокійним і уважним

схвильованим, бо чекав наступної гри

щоб мати друга, треба вміти дружити самому

Компутик - то найкращий друг

Що планета Тайн - то найтаємничіша планета

про всі Сашкові таємниці

Про те, як головний герой потрапив додому