В основі роману – відома балада
Головна тема роману "Маруся Чурай" - зображення
Представники козацької республіки в романі.
Хто з героїв роману "підняв козацтво за свободу, універсалом обіслав полки"?
Події якого століття зображені в романі Ліни Костенко "Маруся Чурай"?
Слова Гриця «Весілля знову мусимо відкласти.
Що зробиш, мила, як таке життя?» вказують на таку його рису характеру:
Кому довіряє Маруся свою таємницю?
Словами «Але ж Маруся так його чекала,
Такі літа одна перебула!
Нікому ні руки не шлюбувала,
Ані на кого й оком не вела» підкреслено таку рису її характеру:
"Сидиш, мовчиш,ні за холодну воду.
Тече повітка. Хата занехаяна.
Підмокло сіно. Поламався віз.
Все просить рук. Усе кричить хазяїна.
І грошей, грошей треба позаріз" - кому належить ця репліка?
"У церкву підем. Піп нас обвінчає.
Весілля справим. Пушкаря позвем.
Як не полюбиш. В мене вистачає
на двох любові. Якось проживем" - кому належить ця репліка?
В уста якого героя автор вкладає своє ставлення до українського народу?
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми пишем кров’ю на своїй землі
Скільки днів було дано Марусі на роздуми перед стратою?
Гостинці, які передала мати Марусі у в’язницю:
Кому з героїв твору належать слова: "Це дівчина не просто так,Маруся. Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа."
Твір Ліни Костенко "Маруся Чурай" за жанром - це
Хто з героїв роману сказав:
Про наші битви -на папері голо.
Лише в піснях вогонь отой пашить.
Таку співачку покарать на горло,-
Та це ж не що, а пісню задушить
«Він… вважає зокрема:
Їй треба дьогтем вимазати ворота». Хто так вважає?
До проблем роману не належить:
У кінці твору пропунує одружитися з Марусею :
Пісня, яку Маруся співала, сумуючи, чекаючи Гриця:
Свято, яке згадалося Марусі:
Назва місця народження Марусі:
Про кого сказано?
"Звела їх доля, наче в нагороду,
за те, що мали незглибимі душі!"
Про кого сказано?
"Вся Україна полум'ям горить,
він і на цьому теж нагріє руки."
Про кого сказано?
"Найвірніший друже,
шляхетна іскро вічного вогню!"
Про кого сказано?
"Бо як приніс його бузько,
то так і виріс наймитом хлопчина."
Про кого сказано?
"А в неї ж, знаєш, не язик, а жало!"
Про кого сказано?
" Він лицар був, дарма, що постоли."
Про кого сказано?
"Пішов у смерть. а повернувся в думі"
Про кого сказано?
"Така була красива молодичка,
вуста сміються, а в очах печаль..."
Про кого сказано?
"Як реп'яшки, зелені оченята,
і пишно закопичені вуста."
Про кого сказано?
"А слово скаже - з пам'яті не викинеш.
а більш мовчить, не щедрий на слова."
Про кого сказано?
"І тільки у домашньому бою
сміливість раптом втратив він свою"
Про кого сказано?
"Це ж, певно, він
у тій своїй ярузі
на цілий степ
залишився один."
Про кого сказано?
"Ще не старий. І славу мав, і силу,
про нього потім думу іскладуть.
Мине сім літ - і голову цю сиву
Виговському на списі принесуть."
Про кого сказано?
"Загине теж в бою, заживши слави,
в недовгім часі після Пушкаря."
Хто з героїв роману "..народився під такою зіркою,
що щось в душі двоїлося йому"
Словами «То – козак.
Таке нещастя хоч кого знеможе.
Це ж можна тут рішитися ума.
Любив же він Марусю, не дай боже!
Тепер сидить, лиця на нім нема» охарактеризовано
Слова «Що ж це виходить? Зрадити в житті
Державу – злочин, а людину – можна?» належать
В уста якого героя автор вкладає своє ставлення до українського народу?
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми пишем кров’ю на своїй землі
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома