Михайло Стельмах. Гуси-лебеді летять

казка

оповідання

повість

легенда

В. Нестайко

Є. Гуцало

М. Стельмах

Ю. Збанацький

дід Дем'ян

хлопчик Михайлик

мати

бабуся

татко

брат і сестра

над хатою

над лісом

над полем

над річкою

весну

щастя

життя

дитину

металеві

кодовані

золоті

срібні

де тихі води і ясні зорі

на місяці

на березі моря

в гостях у сонця

на золотій кареті

на електромобілю

на човнику й веслах

на потязі

на світанні

ввечері

обідньої пори

вночі

пролітають лебеді; хочеться полетіти за ними; сонце відімкне землю; і покотилася туди моя стежина; заглянуло літо через тин; у квітчастій хустині бреде туманом літо

сонце відімкне землю; хочеться полетіти за ними; заглянуло літо через тин; у квітчастій хустині бреде туманом літо; пролітають лебеді; і покотилася туди моя стежина;

заглянуло літо через тин; пролітають лебеді; сонце відімкне землю; і покотилася туди моя стежина; у квітчастій хустині бреде туманом літо; хочеться полетіти за ними;

пролітають лебеді; сонце відімкне землю; заглянуло літо через тин; хочеться полетіти за ними; у квітчастій хустині бреде туманом літо; і покотилася туди моя стежина;

Рідний край - земний рай

 Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти

Людина без друзів, що дерево без коріння

Всюди добре, а дома найліпше