Моніторинг

поширені й непоширені

розповідні, питальні, спонукальні

прості й складні

окличні й неокличні

Бездухі мають рабську душу, покірну, зрадливу, байдужу.

Цей світ всміхається мені, відкинувши усі свої турботи.

Невдаха діагностує все, окрім власної нікчемності.

все одпере

вода одпере

язика одпере

окрім чорного язика

відокремленим додатком

вставним словом

звертанням

відокремленим означенням

просте речення має кілька граматичних основ

частини складного речення можуть бути з'єднані сполучниками або без них

складне речення неодмінно має багато однорідних членів

між частинами складного речення ніколи не можна ставити коми

Сонце до половини сховалося за хмару, тільки червоний півкруг його ще палахкотів зверху.

Прозора пелюстка молодого місяця не тьмарилась, не танула, а наливалася світлом.

Барви яріли, мінилися, переходили одна в одну й нарешті меркли.

Золоте листя зривається з гілки, кружляє, вальсує над землею, виблискує в сонячному промінні.

прямою мовою

непрямою мовою

діалогом

цитатою

Англійці кричать, − "Рятуй нас, милий Боже!"

Струна бринить лагідною луною: "Я тут, я завжди тут, я все з тобою!"

"Ось і траншея, по якій ми вели вогонь":сказав Брянський.

"Марино, гукав він, витріщившись у сволок, очима, − кажеш, що пам'ятаєш давнє лихо?!!"

Іноді чомусь так сумно-сумно стає говорила Марина.

Чому зажурився мій любий козаче питає дівчина вродлива.

Варвара запитала в начальника чи можна влаштуватися на роботу.

Яка ти розкішна земле думала Маланка.

Що ж не дає мені промовить просто Так доле ти міцніша я корюся.

Ніщо так не красить людину як натхнення подумала Ярославна.

А це ти Максиме зрадів Карпо Заходь, заходь.

Чи впізнаєш мене Петре промовив Джеря.

просте двоскладне речення

складне речення

просте односкладне речення

просте поширене речення

береться в лапки

пишеться з нового рядка

перед нею ставиться тире

виділяється комами

не береться в лапки

береться в лапки

пишеться з абзацу

перед нею ставиться тире

"П", − а.

"П, − а, − п?"

А:"П?"

"П!" − а.

Сиджу й слухаю, як народжується вітер.

І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів.

І на цих високих пам'ятниках спочивають не тільки запізнілі перелітні птахи, а й у надвечірніх сутінках дрімають обважнілі хмари.

Неозорі лани жита й пшениці золотилися навкіл.

Мине час, і піде вода аж за Перекоп.

На грядках червоно виблискують скиби, а в борознах біліє опалий цвіт.

Город копати було ще рано, але Миколка вже наточив рашпилем лопату.

То він пригадував вираз подиву на її обличчі, то спливало перед очима її розгублене личко.

Срібно-холодні роси слалися і дикі кози виходили пастись на галявину.

Над річкою прошелестіла гайвороняча зграя і знову стало чути комарине гудіння.

Яблука налиті холодним соком, світяться і їх видно здалеку.

Прозорий струмок перетинав стежку і через нього було перекинуто кладку з сухої деревини.

Удосвіта знов загули на морозі сосни, і закричали півні на горищах.

Палить сонце, і весь простір завуальовано інеєм.

Жартує Василина і Ліні навіть у тутешньому жарті чується атмосфера життя.

Небо над степом чисте і літак, як рибина, пішов угору, крізь прозору океанну блакить.

І серцю дано не бриніти, і думам не дано всихать.

І горобці, неначе з-за куліс, упали табуном на просо.

Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю.

Треба знати, чим землю засівати.

Доки грім не гряне ледачий не встане.

На Україну подивлюсь і любо серце відпочине.

А я люблю як у вечірній час сопілка заспіває переливна.

Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим.

Ніхто б не сказав, що вони ідуть в гості до веселого пана Череваня.

Усі так і загорілись, бо міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали.

Хіба ж ви не бачите, що не всі в хаті?

Налетять зозулі, що нас не забули.

Сьогодні народивсь у мене такий лицар, що аж земля затрусилась.

Там нам дадуть таких вареників, що всяке горе на душі одлигне.

Я знаю, що він шаблею ворочає лучче, ніж язиком.

Не доведе вас до добра така політика, щоб меншого на старшого підпирати.

Я був би баба, а не козак, коли б заплакав од свого лиха.

Поїхав би до Гвинтовки хоч зараз, коли б недалеко.

Коли розвиднилось, він прийшов додому.

Раз я попавсь у таку западню, що міг полягти головою.

Хоть же князь Олелькович Симеон підняв її знов із руїн, тілько далеко їй було до стародавньої ліпоти.

Тепер би дорого дали їм, щоб їх уздріти.

Бідний козак таївсь од усіх із своїм коханням, бо всяк тілько б із його насміявся.

Коли б я був не жонатий, то зараз би пішов у запорожці.

Засуджують те, що не розуміють.

Вмирає людина, але живе краса.

Багатому у двір котиться, а бідному − з двору.

Підходиш ближче − нема нікого.

кому

крапку з комою

двокрапку

тире

Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.

Вітер віє на долину колише билину рід до роду листи пише та на Україну.

Явір зелененький на воду схилився козак молоденький сильно зажурився.

Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде.

кома

крапка з комою

двокрапка

тире

три

чотири

п'ять

шість

Сад потемнів, розкошланий незграба, набрався ляку, цвіту не вберіг.

Похилились квітки, посумніли; шура-буря пройшла − вони знов піднялись.

У гарному будинку на вікні бриніли квіти у макітрі; тихенько вони гойдалися на вітрі.

Стояла тиха й хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а з-під кожного куща виповзав туман.

..кісний, ..чорнілий, ..ходити

..плеснути, ..тулити, ..цідити

..середини, ..хвально, ..порожніти

..фабрикувати, ..повідь, ..тверджувати

..казати, ..крикнути, ..турбований

інтер..єр, Н..ютон

мавп..ячий, моркв..яний

дзв..якнути, бур..ян

миш..як, верб..я

дерев..яний, мар..яж

ш..рокий, вес..лий, буз..на, чуж..на

бер..зень, дал..на, ч..мний, дел..гувати

дел..гат, смород..на, ч..мдуж, шел..стіти

чер..шня, вел..тень, щ..друвати, пл..кати

ц..ментний, б..нтежний, пер..лаз, дир..ктор

Бахмач, Сиваш

Полтава, товариш

юнак, кріпак

студент, школяр

Прилуки, Рига

гутник

тюрк

сирота

герцог

Словаччина, Галичина, Дрогобиччина

Німеччина, Херсонщина, Вінничина

Острожчина, Одещина, Хмельниччина

Сумщина, Збаражчина, Луганщина

Туреччина, Черкащина, Миколаївщина

життє/пис, великий/превеликий, мовно/літературний

жертво/приношення, тонно/кілометр, батько/мати

легко/хворий, історико/літературний, жовто/гарячий

електро/провід, розрив/трава, полу/мисок

дерево/обробний, двадцяти/тонка, вище/згаданий

не/турбуватися про друга

не/довга, а коротка розмова

не/позичивши розуму

не/завершена праця

пр..білений, пр..чудовий, пр..довгий

пр..старий, пр..багато, пр..кінцевий

пр..милий, пр..хороший, пр..білий

пр..важкий, пр..крашений, пр..поганий

пр..великий, пр..красний, пр..стол

знайшла..шухляді, купив..Києві, плавала..воді

їхати..вагоні, зупинка..навчанні, десь..хаті

гуляв..місті, блиск..небі, добрий ..читель

була..фотографа, зайшла..хвіртку, читати ..голос

осінь..Харкові, бути..формі, зайшла..фойє