Моніторинг знань з української мови

Низько стеляться хмари , збиваються в купи і опадають.

Митець думає не тільки розумом , а й серцем.

Схід уже червонів малиново, але ще стояла пітьма.

та вимальовували в ньому арфу.

ховалися жаби під каміння.

і розбивали небо блискавки.

і заливаються, і мріють

а серце калатає.

і піснею віщують нам весну.

Минав день, та наставала таємна, змовна ніч (А. Любченко).

Хлопець заплющив очі, та бажання спати, як терпкий важкий покров, застелило його думки млою (В. Підмогильний).

Настає вечір, та лізе на небо червоний місяць (Ю. Яновський).

Повернувшись до батьківської хати, я надумав на місці старого саду посадити новий, та тямущі у садівництві люди розраяли (О. Аврамчук).

Лиш коники в стерні сюрчали та марево хилилось до землі.

Ялинка затремтіла, та декілька глиць упало до землі.

Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

У СПР прості речення синтаксично нерівноправні й об’єднані підрядним зв’язком;

У СПР між простими реченнями не ставиться кома;

У СПР підрядна частина завжди знаходиться після головної.

Жваво, майже підбігцем старий чабан кинувся до ягняти, взяв його на руки, приніс, поклав до вівці, і вона одразу заспокоїлась.

Ліщина вітрозапильна цвіте весною до утворення листя, яке перешкоджало б перенесенню вітром пилку.

Згори лунає розмірений стукіт, і в тому постукуванні розсудливість і селянська непоквапливість у важливому ділі.

підрядне з’ясувальне;

підрядне обставинне;

підрядне означальне.

Звичайно, султан знав, що то кричав не гяур.

Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда.

  Рясні дощі, що тривали кілька днів, геть розмили сірі кучугури снігу.

СПР з підрядним означальним;

СПР з підрядним з'ясувальним;

СПР з підрядним обставинним

СПР з підрядним означальним;

СПР з підрядним з'ясувальним;

СПР з підрядним обставинним

Дивно й жалісно часом думати, що нема в нас сили і ясності духу пройнятися щоденним розумінням щастя життя, мінливого в постійній драмі (О. Довженко).

Небо і вода поволі вкривалися позолотою, яка високо над головою і біля самого берега перетворювалась на прозору блакить (Д. Ткач).

Споглядаю, як ліс проростає осінньою синню (В. Коротич).

Чи ж можна забуть, як шуміли гаї у моїй стороні? (В. Сосюра).

Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала (Л. Українка).

Великий, важкий, кований міддю місяць, що був сховався у вербах, викотився на небесну оболонь (Ю. Мушкетик).

Чудно було дивитись, як жайворонок, гріпочучи крильцями, підібгавши кострубаті ніжки, завмер у просторі (Є. Гуцаю).

Не зрони сльози, котра не зродить ні житія, ні гніву (Н. Кащук).

Десь далеко у полі раптом спалахнуло яскраве світло, ніби так хтось викликав із-за обрію сонце (Ю. Збанацький).

На леваді за верболозами зібралося стільки синяви, що можна в ній брести по коліна, як водою (М Стельмах).

Навкруги так тихо, що росинка з листя не зрониться (М. Нагнибіда).

Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филинович).

Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між лю­дьми (П. Грабовський). 

Вже було за південь, коли минули ліс і виїхали на чистий степ, що легенько піднімався вгору   (О.Маковей). 

Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що на­ дворі не бабине літо, а справжнє літо (І. Нечуй-Левицький). 

Серед тієї краси світової, де закльовується радість і щастя, де прокидається любов до всього, лиха   смерть  та  розбій  появились   (Панас Мирний). 

 [ ] : [ ]. 

(  ),  [ ] .

[ ], ( ).

[  ] – [ ].

однорідними додатками ;

однорідними підметами;

словосполученням ;

однорідними присудками.

кому

крапку з комою 

тире  

двокрапку

кому   

крапку з комою 

двокрапку 

тире

Кома

Крапка з комою

Двокрапка

Тире

Демократія тим і добра, що при ній не держава руйнує людину, а людина будує державу і саму себе (Ліна Костенко).

Пігмей бажа високим буть на зріст, порядним хоче виглядати злодій, завжди злочинець – на ділах добродій (Д. Павличко).

Преславне українське слово звучить у серці у моїм, бо мова – хліб, а не полова: я чув її із уст батьків (Г. Позняк).

Шануймося, бо одна у нас усіх Україна й життя у кожного одне! (Б. Гірський).

Надворі вже стемніло десь далеко на небі засяяла перша зірка (М. Коцюбинський).

Не посадив жодного дерева за своє життя плати за чисте повітря (Нар. творчість).

Упаде мороз на яблуневий цвіт тоді залишимося без врожаю (Нар. творчість).

Вкотре переконуєшся скільки таємниць приховує в собі мова (І. Вихованець).

Необхідно зміцнювати дисципліну в класах, і я її зміцню.

Дощ пройшов – і Київ зеленіє.

Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в поле

Думаю про те, хто вмикає зорі і хто їх вимикає.

сурядний і підрядний зв`язок

підрядний і безсполучниковий зв`язок 

сурядний і безсполучниковий зв`язок

сурядний, підрядний і безсполучниковий зв`язок

Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане, то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови

Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад, і мріють зорі: ми серця запалим;радіє місяць: повернувсь назад

А правду каже приказка стара: тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха, а під чужою не шукай добра

Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік

безсполучниковий і сполучниковий сурядний 

сполучниковий сурядний та підрядний

безсполучниковий і сполучниковий підрядний

безсполучниковий і сполучниковий сурядний та підрядний   

Знов зустріча земля годину літню і дерево пахуче зацвіта.

Чорта крути за хвіст, а він радий: довший хвіст виросте. 

Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.

 Історичні факти лишаються фактами, їх можна по-різному пояснювати, але не замовчувати.

2

3

4

5

2

3

4

5

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

Плачуть дощі в снігах, просять вітри спочину і розбивають в прах зоряну павутину.

Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша..

Планета сива над віками крутиться, минають дні, і пахне сіножать. 

1

2

3

4

5

це складне речення

у цьому реченні дві граматичні основи

у цьому реченні є вставне слово

між частинами цього речення немає сполучника

одна частина залежить від іншої.

прості речення рівноправні за змістом.

частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

 у яких одна частина залежить від іншої.

 в якому прості речення рівноправні за змістом.

частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

 в якому прості речення рівноправні за змістом.

 у яких одна частина залежить від іншої.

складнопідрядному реченні

складносурядному реченні

безсполучниковому реченні

складносурядному реченні.

складнопідрядному реченні.

безсполучниковому реченні.

1

2

3

група слів чи словосполучень.

кілька словосполучень чи речень.

це група речень, об’єднаних між собою темою, головною думкою та граматично.

висловлювання, що складається з кількох речень.

тему або основну думку тексту

тип мовлення тексту

«відоме» або «нове» в тексті

стиль мовлення тексту