Морфологічна норма. Контрольна робота

Прочитайте текст.

(1) Канадець Райан Росс організував свій перший бізнес у три роки. У віці, коли більшість дітей бавляться в пісочниці чи граються з ляльками, кмітливий хлопець зметикував, що купувати цукерки можна не лише за отримані від батьків гроші. Улаштувавши на задньому дворі свого будинку птахоферму, він почав продавати курячі яйця. Для цього Райан обирав людні місця на кшталт місцевого базару чи площі перед церквою. Реалізуючи свій товар за ціною три канадські долари за 12 яєць, він щодня отримував приблизно 15 доларів прибутку.

(2) Згодом яєчне підприємництво набридло (Росс). Залишатися без власної справи він не хотів. А тому перекваліфікувався на газонокосаря. Коли ж виявилося, що він замалий для цієї роботи, розумаха вчинив справді геніально: делегував свої повноваження старшим за нього хлопцям, які могли впоратися з газонокосаркою. Отримуючи за годину роботи 20 доларів, три четверті від цієї суми він віддавав їм, а решту залишав собі як винагороду за посередництво.

(3) Коли ж цього (Райан) виявилося замало (вочевидь, із віком росло не лише його тіло, а й фінансові амбіції), хлопець організував полив сусідських газонів, застосувавши аналогічну бізнес-стратегію. Щоправда, її масштаби були значно більшими – тепер за годину роботи він отримував 200 доларів, половину залишав собі, а половину віддавав хлопцям, які працювали замість нього.

(4) Згодом така, здавалося б, нехитра посередницька діяльність дала змогу (Росс) зібрати значну суму. Розуміючи, що гроші не повинні марно лежати, хлопець вирішив інвестувати кошти в нерухомість. На зароблені гроші Райан придбав хокейний та баскетбольний майданчики, а також чотири тисячі книжок. Єдиною ж річчю, яку він не міг собі дозволити, був мобільний телефон. Його, з огляду на вік хлопця, не дозволяли купувати батьки. На місці фінансового вундеркінда автор цієї публікації обов’язково поцікавився б у них, чому цю нерухомість йому придбати було можна, а засоби зв’язку – ні.

(5) За словами Райана, спершу ніхто в школі не вірив, що він – успішний бізнесмен і мільйонер. Натомість усі вважали його хвальком. Та (Росс) це анітрохи не хвилювало. Надто вже сконцентрувався він на своїх планах, щоб звертати увагу на такі дрібниці. А вони були досить-таки амбітні – придбати один із хокейних клубів, які виступають у Національній хокейній лізі. Як вважав Росс, це дало б змогу йому в майбутньому зіграти в хокей на професійному рівні.

(6) Нині Райан – успішний 17-річний підприємець, який займається нерухомістю. Його статки оцінюються в понад три мільйони доларів. Та й мобільний телефон підліток давно вже придбав. А от його дитяча мрія про власний хокейний клуб і досі лишається нереалізованою. Сподіваємося, що (Росс) все ж удасться втілити її в життя (За Р. Загорульком).

Помилку у формі родового відмінка однини допущено у виділеному іменникові рядка

Прочитайте текст.

(1) Канадець Райан Росс організував свій перший бізнес у три роки. У віці, коли більшість дітей бавляться в пісочниці чи граються з ляльками, кмітливий хлопець зметикував, що купувати цукерки можна не лише за отримані від батьків гроші. Улаштувавши на задньому дворі свого будинку птахоферму, він почав продавати курячі яйця. Для цього Райан обирав людні місця на кшталт місцевого базару чи площі перед церквою. Реалізуючи свій товар за ціною три канадські долари за 12 яєць, він щодня отримував приблизно 15 доларів прибутку.

(2) Згодом яєчне підприємництво набридло (Росс). Залишатися без власної справи він не хотів. А тому перекваліфікувався на газонокосаря. Коли ж виявилося, що він замалий для цієї роботи, розумаха вчинив справді геніально: делегував свої повноваження старшим за нього хлопцям, які могли впоратися з газонокосаркою. Отримуючи за годину роботи 20 доларів, три четверті від цієї суми він віддавав їм, а решту залишав собі як винагороду за посередництво.

(3) Коли ж цього (Райан) виявилося замало (вочевидь, із віком росло не лише його тіло, а й фінансові амбіції), хлопець організував полив сусідських газонів, застосувавши аналогічну бізнес-стратегію. Щоправда, її масштаби були значно більшими – тепер за годину роботи він отримував 200 доларів, половину залишав собі, а половину віддавав хлопцям, які працювали замість нього.

(4) Згодом така, здавалося б, нехитра посередницька діяльність дала змогу (Росс) зібрати значну суму. Розуміючи, що гроші не повинні марно лежати, хлопець вирішив інвестувати кошти в нерухомість. На зароблені гроші Райан придбав хокейний та баскетбольний майданчики, а також чотири тисячі книжок. Єдиною ж річчю, яку він не міг собі дозволити, був мобільний телефон. Його, з огляду на вік хлопця, не дозволяли купувати батьки. На місці фінансового вундеркінда автор цієї публікації обов’язково поцікавився б у них, чому цю нерухомість йому придбати було можна, а засоби зв’язку – ні.

(5) За словами Райана, спершу ніхто в школі не вірив, що він – успішний бізнесмен і мільйонер. Натомість усі вважали його хвальком. Та (Росс) це анітрохи не хвилювало. Надто вже сконцентрувався він на своїх планах, щоб звертати увагу на такі дрібниці. А вони були досить-таки амбітні – придбати один із хокейних клубів, які виступають у Національній хокейній лізі. Як вважав Росс, це дало б змогу йому в майбутньому зіграти в хокей на професійному рівні.

(6) Нині Райан – успішний 17-річний підприємець, який займається нерухомістю. Його статки оцінюються в понад три мільйони доларів. Та й мобільний телефон підліток давно вже придбав. А от його дитяча мрія про власний хокейний клуб і досі лишається нереалізованою. Сподіваємося, що (Росс) все ж удасться втілити її в життя (За Р. Загорульком).

Іменник, що в дужках, потрібно вжити із закінченням -ові в усіх реченнях, ОКРІМ

Прочитайте текст.

(1) Канадець Райан Росс організував свій перший бізнес у три роки. У віці, коли більшість дітей бавляться в пісочниці чи граються з ляльками, кмітливий хлопець зметикував, що купувати цукерки можна не лише за отримані від батьків гроші. Улаштувавши на задньому дворі свого будинку птахоферму, він почав продавати курячі яйця. Для цього Райан обирав людні місця на кшталт місцевого базару чи площі перед церквою. Реалізуючи свій товар за ціною три канадські долари за 12 яєць, він щодня отримував приблизно 15 доларів прибутку.

(2) Згодом яєчне підприємництво набридло (Росс). Залишатися без власної справи він не хотів. А тому перекваліфікувався на газонокосаря. Коли ж виявилося, що він замалий для цієї роботи, розумаха вчинив справді геніально: делегував свої повноваження старшим за нього хлопцям, які могли впоратися з газонокосаркою. Отримуючи за годину роботи 20 доларів, три четверті від цієї суми він віддавав їм, а решту залишав собі як винагороду за посередництво.

(3) Коли ж цього (Райан) виявилося замало (вочевидь, із віком росло не лише його тіло, а й фінансові амбіції), хлопець організував полив сусідських газонів, застосувавши аналогічну бізнес-стратегію. Щоправда, її масштаби були значно більшими – тепер за годину роботи він отримував 200 доларів, половину залишав собі, а половину віддавав хлопцям, які працювали замість нього.

(4) Згодом така, здавалося б, нехитра посередницька діяльність дала змогу (Росс) зібрати значну суму. Розуміючи, що гроші не повинні марно лежати, хлопець вирішив інвестувати кошти в нерухомість. На зароблені гроші Райан придбав хокейний та баскетбольний майданчики, а також чотири тисячі книжок. Єдиною ж річчю, яку він не міг собі дозволити, був мобільний телефон. Його, з огляду на вік хлопця, не дозволяли купувати батьки. На місці фінансового вундеркінда автор цієї публікації обов’язково поцікавився б у них, чому цю нерухомість йому придбати було можна, а засоби зв’язку – ні.

(5) За словами Райана, спершу ніхто в школі не вірив, що він – успішний бізнесмен і мільйонер. Натомість усі вважали його хвальком. Та (Росс) це анітрохи не хвилювало. Надто вже сконцентрувався він на своїх планах, щоб звертати увагу на такі дрібниці. А вони були досить-таки амбітні – придбати один із хокейних клубів, які виступають у Національній хокейній лізі. Як вважав Росс, це дало б змогу йому в майбутньому зіграти в хокей на професійному рівні.

(6) Нині Райан – успішний 17-річний підприємець, який займається нерухомістю. Його статки оцінюються в понад три мільйони доларів. Та й мобільний телефон підліток давно вже придбав. А от його дитяча мрія про власний хокейний клуб і досі лишається нереалізованою. Сподіваємося, що (Росс) все ж удасться втілити її в життя (За Р. Загорульком).

Правильну форму давального відмінка однини зазначено в рядку

Прочитайте текст.

(1) Канадець Райан Росс організував свій перший бізнес у три роки. У віці, коли більшість дітей бавляться в пісочниці чи граються з ляльками, кмітливий хлопець зметикував, що купувати цукерки можна не лише за отримані від батьків гроші. Улаштувавши на задньому дворі свого будинку птахоферму, він почав продавати курячі яйця. Для цього Райан обирав людні місця на кшталт місцевого базару чи площі перед церквою. Реалізуючи свій товар за ціною три канадські долари за 12 яєць, він щодня отримував приблизно 15 доларів прибутку.

(2) Згодом яєчне підприємництво набридло (Росс). Залишатися без власної справи він не хотів. А тому перекваліфікувався на газонокосаря. Коли ж виявилося, що він замалий для цієї роботи, розумаха вчинив справді геніально: делегував свої повноваження старшим за нього хлопцям, які могли впоратися з газонокосаркою. Отримуючи за годину роботи 20 доларів, три четверті від цієї суми він віддавав їм, а решту залишав собі як винагороду за посередництво.

(3) Коли ж цього (Райан) виявилося замало (вочевидь, із віком росло не лише його тіло, а й фінансові амбіції), хлопець організував полив сусідських газонів, застосувавши аналогічну бізнес-стратегію. Щоправда, її масштаби були значно більшими – тепер за годину роботи він отримував 200 доларів, половину залишав собі, а половину віддавав хлопцям, які працювали замість нього.

(4) Згодом така, здавалося б, нехитра посередницька діяльність дала змогу (Росс) зібрати значну суму. Розуміючи, що гроші не повинні марно лежати, хлопець вирішив інвестувати кошти в нерухомість. На зароблені гроші Райан придбав хокейний та баскетбольний майданчики, а також чотири тисячі книжок. Єдиною ж річчю, яку він не міг собі дозволити, був мобільний телефон. Його, з огляду на вік хлопця, не дозволяли купувати батьки. На місці фінансового вундеркінда автор цієї публікації обов’язково поцікавився б у них, чому цю нерухомість йому придбати було можна, а засоби зв’язку – ні.

(5) За словами Райана, спершу ніхто в школі не вірив, що він – успішний бізнесмен і мільйонер. Натомість усі вважали його хвальком. Та (Росс) це анітрохи не хвилювало. Надто вже сконцентрувався він на своїх планах, щоб звертати увагу на такі дрібниці. А вони були досить-таки амбітні – придбати один із хокейних клубів, які виступають у Національній хокейній лізі. Як вважав Росс, це дало б змогу йому в майбутньому зіграти в хокей на професійному рівні.

(6) Нині Райан – успішний 17-річний підприємець, який займається нерухомістю. Його статки оцінюються в понад три мільйони доларів. Та й мобільний телефон підліток давно вже придбав. А от його дитяча мрія про власний хокейний клуб і досі лишається нереалізованою. Сподіваємося, що (Росс) все ж удасться втілити її в життя (За Р. Загорульком).

Ім’я Райан має таке саме закінчення у формі кличного відмінка, як ім’я

Прочитайте текст.

(1) Канадець Райан Росс організував свій перший бізнес у три роки. У віці, коли більшість дітей бавляться в пісочниці чи граються з ляльками, кмітливий хлопець зметикував, що купувати цукерки можна не лише за отримані від батьків гроші. Улаштувавши на задньому дворі свого будинку птахоферму, він почав продавати курячі яйця. Для цього Райан обирав людні місця на кшталт місцевого базару чи площі перед церквою. Реалізуючи свій товар за ціною три канадські долари за 12 яєць, він щодня отримував приблизно 15 доларів прибутку.

(2) Згодом яєчне підприємництво набридло (Росс). Залишатися без власної справи він не хотів. А тому перекваліфікувався на газонокосаря. Коли ж виявилося, що він замалий для цієї роботи, розумаха вчинив справді геніально: делегував свої повноваження старшим за нього хлопцям, які могли впоратися з газонокосаркою. Отримуючи за годину роботи 20 доларів, три четверті від цієї суми він віддавав їм, а решту залишав собі як винагороду за посередництво.

(3) Коли ж цього (Райан) виявилося замало (вочевидь, із віком росло не лише його тіло, а й фінансові амбіції), хлопець організував полив сусідських газонів, застосувавши аналогічну бізнес-стратегію. Щоправда, її масштаби були значно більшими – тепер за годину роботи він отримував 200 доларів, половину залишав собі, а половину віддавав хлопцям, які працювали замість нього.

(4) Згодом така, здавалося б, нехитра посередницька діяльність дала змогу (Росс) зібрати значну суму. Розуміючи, що гроші не повинні марно лежати, хлопець вирішив інвестувати кошти в нерухомість. На зароблені гроші Райан придбав хокейний та баскетбольний майданчики, а також чотири тисячі книжок. Єдиною ж річчю, яку він не міг собі дозволити, був мобільний телефон. Його, з огляду на вік хлопця, не дозволяли купувати батьки. На місці фінансового вундеркінда автор цієї публікації обов’язково поцікавився б у них, чому цю нерухомість йому придбати було можна, а засоби зв’язку – ні.

(5) За словами Райана, спершу ніхто в школі не вірив, що він – успішний бізнесмен і мільйонер. Натомість усі вважали його хвальком. Та (Росс) це анітрохи не хвилювало. Надто вже сконцентрувався він на своїх планах, щоб звертати увагу на такі дрібниці. А вони були досить-таки амбітні – придбати один із хокейних клубів, які виступають у Національній хокейній лізі. Як вважав Росс, це дало б змогу йому в майбутньому зіграти в хокей на професійному рівні.

(6) Нині Райан – успішний 17-річний підприємець, який займається нерухомістю. Його статки оцінюються в понад три мільйони доларів. Та й мобільний телефон підліток давно вже придбав. А от його дитяча мрія про власний хокейний клуб і досі лишається нереалізованою. Сподіваємося, що (Росс) все ж удасться втілити її в життя (За Р. Загорульком).

Паралельне закінчення має виділений іменник у реченні

Прочитайте текст.

(1) Канадець Райан Росс організував свій перший бізнес у три роки. У віці, коли більшість дітей бавляться в пісочниці чи граються з ляльками, кмітливий хлопець зметикував, що купувати цукерки можна не лише за отримані від батьків гроші. Улаштувавши на задньому дворі свого будинку птахоферму, він почав продавати курячі яйця. Для цього Райан обирав людні місця на кшталт місцевого базару чи площі перед церквою. Реалізуючи свій товар за ціною три канадські долари за 12 яєць, він щодня отримував приблизно 15 доларів прибутку.

(2) Згодом яєчне підприємництво набридло (Росс). Залишатися без власної справи він не хотів. А тому перекваліфікувався на газонокосаря. Коли ж виявилося, що він замалий для цієї роботи, розумаха вчинив справді геніально: делегував свої повноваження старшим за нього хлопцям, які могли впоратися з газонокосаркою. Отримуючи за годину роботи 20 доларів, три четверті від цієї суми він віддавав їм, а решту залишав собі як винагороду за посередництво.

(3) Коли ж цього (Райан) виявилося замало (вочевидь, із віком росло не лише його тіло, а й фінансові амбіції), хлопець організував полив сусідських газонів, застосувавши аналогічну бізнес-стратегію. Щоправда, її масштаби були значно більшими – тепер за годину роботи він отримував 200 доларів, половину залишав собі, а половину віддавав хлопцям, які працювали замість нього.

(4) Згодом така, здавалося б, нехитра посередницька діяльність дала змогу (Росс) зібрати значну суму. Розуміючи, що гроші не повинні марно лежати, хлопець вирішив інвестувати кошти в нерухомість. На зароблені гроші Райан придбав хокейний та баскетбольний майданчики, а також чотири тисячі книжок. Єдиною ж річчю, яку він не міг собі дозволити, був мобільний телефон. Його, з огляду на вік хлопця, не дозволяли купувати батьки. На місці фінансового вундеркінда автор цієї публікації обов’язково поцікавився б у них, чому цю нерухомість йому придбати було можна, а засоби зв’язку – ні.

(5) За словами Райана, спершу ніхто в школі не вірив, що він – успішний бізнесмен і мільйонер. Натомість усі вважали його хвальком. Та (Росс) це анітрохи не хвилювало. Надто вже сконцентрувався він на своїх планах, щоб звертати увагу на такі дрібниці. А вони були досить-таки амбітні – придбати один із хокейних клубів, які виступають у Національній хокейній лізі. Як вважав Росс, це дало б змогу йому в майбутньому зіграти в хокей на професійному рівні.

(6) Нині Райан – успішний 17-річний підприємець, який займається нерухомістю. Його статки оцінюються в понад три мільйони доларів. Та й мобільний телефон підліток давно вже придбав. А от його дитяча мрія про власний хокейний клуб і досі лишається нереалізованою. Сподіваємося, що (Росс) все ж удасться втілити її в життя (За Р. Загорульком).

НЕПРАВИЛЬНО вжито закінчення у виділеному іменникові в реченні

Прочитайте текст.

(1) Канадець Райан Росс організував свій перший бізнес у три роки. У віці, коли більшість дітей бавляться в пісочниці чи граються з ляльками, кмітливий хлопець зметикував, що купувати цукерки можна не лише за отримані від батьків гроші. Улаштувавши на задньому дворі свого будинку птахоферму, він почав продавати курячі яйця. Для цього Райан обирав людні місця на кшталт місцевого базару чи площі перед церквою. Реалізуючи свій товар за ціною три канадські долари за 12 яєць, він щодня отримував приблизно 15 доларів прибутку.

(2) Згодом яєчне підприємництво набридло (Росс). Залишатися без власної справи він не хотів. А тому перекваліфікувався на газонокосаря. Коли ж виявилося, що він замалий для цієї роботи, розумаха вчинив справді геніально: делегував свої повноваження старшим за нього хлопцям, які могли впоратися з газонокосаркою. Отримуючи за годину роботи 20 доларів, три четверті від цієї суми він віддавав їм, а решту залишав собі як винагороду за посередництво.

(3) Коли ж цього (Райан) виявилося замало (вочевидь, із віком росло не лише його тіло, а й фінансові амбіції), хлопець організував полив сусідських газонів, застосувавши аналогічну бізнес-стратегію. Щоправда, її масштаби були значно більшими – тепер за годину роботи він отримував 200 доларів, половину залишав собі, а половину віддавав хлопцям, які працювали замість нього.

(4) Згодом така, здавалося б, нехитра посередницька діяльність дала змогу (Росс) зібрати значну суму. Розуміючи, що гроші не повинні марно лежати, хлопець вирішив інвестувати кошти в нерухомість. На зароблені гроші Райан придбав хокейний та баскетбольний майданчики, а також чотири тисячі книжок. Єдиною ж річчю, яку він не міг собі дозволити, був мобільний телефон. Його, з огляду на вік хлопця, не дозволяли купувати батьки. На місці фінансового вундеркінда автор цієї публікації обов’язково поцікавився б у них, чому цю нерухомість йому придбати було можна, а засоби зв’язку – ні.

(5) За словами Райана, спершу ніхто в школі не вірив, що він – успішний бізнесмен і мільйонер. Натомість усі вважали його хвальком. Та (Росс) це анітрохи не хвилювало. Надто вже сконцентрувався він на своїх планах, щоб звертати увагу на такі дрібниці. А вони були досить-таки амбітні – придбати один із хокейних клубів, які виступають у Національній хокейній лізі. Як вважав Росс, це дало б змогу йому в майбутньому зіграти в хокей на професійному рівні.

(6) Нині Райан – успішний 17-річний підприємець, який займається нерухомістю. Його статки оцінюються в понад три мільйони доларів. Та й мобільний телефон підліток давно вже придбав. А от його дитяча мрія про власний хокейний клуб і досі лишається нереалізованою. Сподіваємося, що (Росс) все ж удасться втілити її в життя (За Р. Загорульком).

НЕПРАВИЛЬНО утворено іменник жіночого роду в рядку

Прочитайте текст.

(1) Канадець Райан Росс організував свій перший бізнес у три роки. У віці, коли більшість дітей бавляться в пісочниці чи граються з ляльками, кмітливий хлопець зметикував, що купувати цукерки можна не лише за отримані від батьків гроші. Улаштувавши на задньому дворі свого будинку птахоферму, він почав продавати курячі яйця. Для цього Райан обирав людні місця на кшталт місцевого базару чи площі перед церквою. Реалізуючи свій товар за ціною три канадські долари за 12 яєць, він щодня отримував приблизно 15 доларів прибутку.

(2) Згодом яєчне підприємництво набридло (Росс). Залишатися без власної справи він не хотів. А тому перекваліфікувався на газонокосаря. Коли ж виявилося, що він замалий для цієї роботи, розумаха вчинив справді геніально: делегував свої повноваження старшим за нього хлопцям, які могли впоратися з газонокосаркою. Отримуючи за годину роботи 20 доларів, три четверті від цієї суми він віддавав їм, а решту залишав собі як винагороду за посередництво.

(3) Коли ж цього (Райан) виявилося замало (вочевидь, із віком росло не лише його тіло, а й фінансові амбіції), хлопець організував полив сусідських газонів, застосувавши аналогічну бізнес-стратегію. Щоправда, її масштаби були значно більшими – тепер за годину роботи він отримував 200 доларів, половину залишав собі, а половину віддавав хлопцям, які працювали замість нього.

(4) Згодом така, здавалося б, нехитра посередницька діяльність дала змогу (Росс) зібрати значну суму. Розуміючи, що гроші не повинні марно лежати, хлопець вирішив інвестувати кошти в нерухомість. На зароблені гроші Райан придбав хокейний та баскетбольний майданчики, а також чотири тисячі книжок. Єдиною ж річчю, яку він не міг собі дозволити, був мобільний телефон. Його, з огляду на вік хлопця, не дозволяли купувати батьки. На місці фінансового вундеркінда автор цієї публікації обов’язково поцікавився б у них, чому цю нерухомість йому придбати було можна, а засоби зв’язку – ні.

(5) За словами Райана, спершу ніхто в школі не вірив, що він – успішний бізнесмен і мільйонер. Натомість усі вважали його хвальком. Та (Росс) це анітрохи не хвилювало. Надто вже сконцентрувався він на своїх планах, щоб звертати увагу на такі дрібниці. А вони були досить-таки амбітні – придбати один із хокейних клубів, які виступають у Національній хокейній лізі. Як вважав Росс, це дало б змогу йому в майбутньому зіграти в хокей на професійному рівні.

(6) Нині Райан – успішний 17-річний підприємець, який займається нерухомістю. Його статки оцінюються в понад три мільйони доларів. Та й мобільний телефон підліток давно вже придбав. А от його дитяча мрія про власний хокейний клуб і досі лишається нереалізованою. Сподіваємося, що (Росс) все ж удасться втілити її в життя (За Р. Загорульком).

Іменники спільного роду вжито в тексті

Увідповідніть виділені іменники в реченнях із відмінками, у яких ужито їх.

1 Росс організував свій перший бізнес у три роки.                    А називний

2 Залишатися без власної справи Райан не хотів.      Б родовий

3 Надто вже сконцентрувався Росс на своїх планах.       В знахідний 4 Нині Райан – успішний підприємець, який займається Г орудний

нерухомістю. Д місцевий