Уживання м'якого знака

мільйон, рибоньці, мудрець;

пеньок, майорить, секретарь;

бойовий, працевитий, кобзар.

бадьорість, льох, грільці;

сопільці, бурульчин, тонший;

матінці, яблунці, Ніньці;

Парасьці, тополці, кузьня;

учительчин, няньці, рибалці;

київський, посунься, тінью;

поліський, доньці, Горький.

 різьба, Харків, чотирьма;

ньюанс, медальйон, меньше;

стан…те, слиз...кий, злаз…те, т...охкати;

кобзар…, тан…ці, лял...чин, близ...кий.

тіл...ки, біл…мо, дев’ят...сот, кул...гати;

куз…ня, скандал…ник, ін...ший, лял…ці;

при збігу приголосних на позначення подовжених м’яких звуків;

всередині складу для позначення м’якості попереднього приголосного звука перед [о];

для позначення твердості попереднього приголосного звука;

завжди після літери, що позначає твердий приголосний звук.

вишеньці, людськість, льодовий;

стілчик, не виспавшись, сопілонька;

скриньці, топольці, осліньчик.

хто-небудь, сопільчин, галці;

г) ялинці, Галинці, соньця.

пончик, камінчик, мізинчик;

менший, мисці, кінский;

поставте, ненчин, вірте;

після літери л навіть перед наступним м’яким приголосним звуком;

після літер д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова або складу.

після р у кінці слова;

після літер д, т, з, с, ц, ж, ш у словах іншомовного походження та р;

г) у буквосполученнях -льц-, -ньц-, -нь-ч, -ль-ч, що походять із –льк-, -ньк-.

після літер, що позначають м’які приголосні звуки у середині складу перед літерою "а"

у середині слів після літер д, т, з, с, ц, л, н, р перед буквами, що позначають м’які приголосні звуки;

після літер д, т, б, п, ц, л, н, якщо вони передають м’які приголосні звуки [д΄ ], [т΄ ], [б΄ ], [п΄ ], [л΄ ], [ц΄ ], [н΄ ];

після літер, що позначають губні, шиплячі, г, к, х, ґ та р у кінці слова;

після літери р, що позначає твердий звук [р] у кінці складу;

після літери, що позначає приголосний звук, який стоїть після голосного;

в усіх словах української мови, які містять в собі дві однакові літери.

у середині слів після літер д, т, з, с, ц, л, н, р на позначення м’якості приголосного звука перед голосним о;

між двома м’якими приголосними.

після літери л перед наступним м’яким приголосним звуком;

після літер д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова або складу перед наступним твердим приголосним звуком;

у кінці слова;

перед ї, йо та я, ю, є, що позначають два звуки;

перед буквами, що позначають тверді приголосні;

після н перед шиплячими.