Підсумкова річна контрольна робота . Морфологія.

бажати, друкувати, везти

поснідати, дописати, зателефонувати

визначати, прийняти, вечеряти

приєднувати, ходити, принести

пішли 

треба думати

збираємо

відчуймо

руйнуєт..ся, винос..ся, умиваєш..ся

радієш.., піднос..ся, грієт..ся

купаєт..ся, робит..ся, не смієт..ся

порад..мо, грієш..ся, варит..ся

(не) скошена батьком трава; ні до кого (не) спрямоване слово

(не) побілена хата; (не) прочитана книга

вірш (не)вивчений; (не) сказане слово, а написане вітання

довго (не) стихаючий вітер; (не) скінчена ніким розмова

втрачаючи, занедужавши, говорячи

піднісши, наливаючи, попрощавшись

пізнавши, нагороджуючи, об’їжджаючи

друкуючи, занотовуючи, стоячи

Перемігши супротивника, кияни ввійшли до фіналу.

Столітні дуби, зачувши вперше стук сокири, захиталися.

Почувши, хлоп’ячі голоси, з куреня вийшов дідусь.

Не думавши, не гадавши, у біду потрапив.

Ганнуся розповіла однокласникам про/те, що побачила в музеї.

Я люблю тебе за /те, що ти є на світі.

Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

За/те тобі дякую, мамо, що завжди віриш у мої сили

розділ мовознавства, який вивчає звуки й букви;

розділ мовознавства, який вивчає частини мови;

розділ мовознавства, який вивчає частини слова.

прийменник, сполучник, вигук;

дієслово, іменник, займенник;

прийменник, сполучник, частка;

дієслово, вигук, частка.

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх;

вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення;

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні;

вносить різні додаткові відтінки значення в речення.

також, не тільки, а, але;

або, чи, то, хоч, чи…чи;

і, й, та( в значенні і), ні-ні, як-так; 

ні-ні, не то…не то, або…або, і.

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх;

вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення;

надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових смислових та емоційних відтінків у значенні;

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні;

ні\який, ні\кчемний, ні\до\чого; 

ні\що; ні\дощ, ні\сніг; ні\з\ким;

ні\вроку; ні\високий, ні\низький;

ні\до\чого, ні\з\ким; ні\холодно, ні\тепло

вживається для з’єднання однорідних членів речення;

вживається для з’єднання частин складного речення;

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні;

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх.

сказав таки, не вивчив, аби де;

якби-то, недруг, абиколи;

таки вивчив, хтозна-звідки, де-коли;

прийди бо, який-небудь, незнав

прийти до кав’ярні, брат із сестрою, не прийти внаслідок хвороби;

запитав у майстра, відвідав хворого, став на заваді;

змагання з атлетики, витягти з води, замовкнути з переляку.

 шафа із дзеркалом, іти з батьком, налити у склянку.

ах, добрий вечір, тьху; 

як, що немовби;

лише, ні, нехай;

агов, і, щоб.

Ганнуся розповіла однокласникам про/те, що побачила в музеї.

Я люблю тебе за /те, що ти є на світі.

Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

За/те тобі дякую, мамо, що завжди віриш у мої сили

наче, щоб, коли   

так що, проте, та 

тому що, хоч, бо

так що, коли, чи 

зате, але, або

по/ряд, за/для, о/крім, відповідно/до, з/поміж

по/за, по/близу, нав/коло, нав/круг

із/під, під/час, по/серед, по/при, з/середини

з/метою, у/результаті, у/зв’язку/з, згідно/з

по/під, по/над, по/при, за/для

аби/де, хтозна/де, зроду/віку, казна/як, десь/то

по/злому, врешті/решт, з давніх/давен

з року/в/рік, на/щастя, без/кінця

по/вовчи, по/моєму, в/цілому, як/раз  

по/латині, по/перше, по/декуди

по/друге, по/материнськи, де/не/де

віч/на/віч, сам/на/сам, по/шепки

на/зло, тихо/тихо, на/завжди

втрачаючи, занедужавши, говорячи

піднісши, наливаючи, попрощавшись

пізнавши, нагороджуючи, об’їжджаючи

друкуючи, занотовуючи, стоячи

(не) скошена батьком трава; ні до кого (не) спрямоване слово

(не) побілена хата; (не) прочитана книга

вірш (не)вивчений; (не) сказане слово, а написане вітання

довго (не) стихаючий вітер; (не) скінчена ніким розмова

Жовтіли в полі стиглі соняшники.

Слово передане від батька до сина  летітиме крізь бурі і дощі. 

Стомлена мати тихо співала колискову своєму синові.

Тихо й тужливо обірване листя летить.

побач..ш, печ..ш, зрозумі..ш

говор..ш, створ..ш, напиш..ш

піднес..ш, ухвал..ш, запрос..ш

ляж..ш, прийд..ш, зустрін..шся 

заспівав би, думають, робімо

порахувати, сказаний, співаючи

навчити, навчаючи, тихо

будемо варити, їстимуть, підійшовши

думати, летіти, стукнути, зламати

вирішити, грати, казатимуть, мелють

пишуть, відходити, зроблено, вимагають

намалювали, користуватися, засвоїти, станемо

вдарити лихом об землю

лісом не ходити

так чи інакше

аж там далеко

на випадок, з - під, назустріч

у зв'язку з, з - поміж, біля

залежно від, відповідно до, незважаючи на

протягом, з - понад, перед

І гай, і луки, і поля - усе весняним сонцем обігріте.

Щоб зігріти душу,лише одненького теплого слівця досить.

Не потрібен клад, коли в родині лад.

Добро твори - добре й буде.

до, у, та, серед

не,лише,мов,ні

з - під, з - поміж, з - над

немовбито,либонь,наче

знайшов, сказав, урятував

ідуть,боронять,стоять

вірую, звеличую,надіюся

домовляться, переможуть, доведуть,

ходив, шив, кип'ятив

казав, хотів, фотографував

горів, писав, вів

котив, горнув, кинув.

рідний, вірний, добрий

мамин, сліпий, мідний

хороший, поганий, веселий

залізний, проблематичний, солоний

найсвітліший, більш голосний, менш радісний

якнайкращий, більш тихіший, поганіший

яскравіший, щонайдобріший, менш ввічливий

менш переможніший, найвродливіша, вірненька

(Д,д)ніпро, (У,у)країнці, (В,в)ерховна (Р,р)ада

(П,п)резидент (У,у)країни, (К,к)иїв, "(К,к)обзар"

(Р,р)усь - (У,у)країна,(П,п)ереможці, (С,с)лавутич

(С,с)вято, (Д,д)ень (М,м)еталургів, (З,з)бройні (С,с)или (У,у)країни

вишиванний, зображений

зписаний, зібраний

намальований,сказаний

проведений, переможений

Герої оспівані в піснях народом не забудуться повік.

Збройні Сили України прославивши себе в боях показали світові міцність українського характеру.

Перемагаючи втому й безнадію, вірую в Перемогу

Оспівані будуть подвиги наших воїнів сучасними й майбутніми поетами.

нажаль,наприкінці,на гора

пліч - о - пліч, горілиць, востаннє

де -не -де, ледь - ледь, до речі

напрочуд, ніколи,на диво

раз-у-раз,попідвіконню, щонайкраще

1, 3

2, 6

1, 9

2, 3

2

6

9

8

1, 4

4,5

7, 9

3, 9

2

9

10

4

А

Б

А.

Б.

на четверо

без угаву

по одинці

без упину

з висока

Малий хлопчина захоплено читає цікаву книжку про тва­рин.

Вітер на лісовій галявині нагинає одиноку берізку. 

Івасик уміє добре читати, гар­но писати і малювати. 

Різнобарвні квіти зацвіли весною в лузі.

Сонце останній раз освітило землю та впало за гору.

Була чудова пора, що називають золотою осінню

Усе більше темніло, і вітер все дужчав.

Усю мою душу й сили віддам за тебе, матінко мила моя.

Спустився вечір, та одразу похолоднішало.

Настав теплий ранок, дихає свіжістю земля.

Кленовий листочок повільно покружляв у повітрі й упав у калюжу.

У лісі сльозяться крихітні струмки, розквітає кожна квітка.

За селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього.

За віків багато пережив і побачив Київ немало.

З року в рік Київ прикрашається новими будинками, парками, проспектами.

Злетіла пташка високо, а людина ходить тільки по землі.

Україна — країна, де найбільше люблять волю.

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці.

Україна — розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі

Україна… В цьому слові — музика смутку й жалю.

Україна - це край, де вічно панує пісня у купі з болем.

по-тиху

по-новому

вцілому

вдома

помалу

в основному

по близу

посліду

без/відома, на/скаку, без/упину

по/вагом, під/тюпцем, на/око

до/в/подоби, до/останку, на/гора

по/латині, на/дворі, на/пам'ять

по/одинці, по/двоє, хтозна/як

аби/де, на/завтра, якось/то

по/перше, стук/грюк, казна/доки

за/одно, на/двоє, в/шестеро

пліч/о/пліч, рік/у/рук, один/на/один

кінець/кінцем, сам/на/сам, раз/у/раз

без/кінця/краю, тишком/нишком, чим/дуж

тим/часом, часто/густо, на/сам/перед