Мовні норми

сукупність мовних засобів, що в даному мовному колективі на певному історичному етапі вважаються правильними і зразковими.

реальний, історично зумовлений і порівняно стабільний мовний факт, що відповідає системі та нормі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного конкретного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співіснуючих фактів національної мови у процесі спілкування.

вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених

вимову звуків і звукосполучень.

граматичні норми

словотворчі норми

вживання слів у властивому їм значенні

вибір мовних засобів відповідно до їх стилістичного забарвлення й умов спілкування

написання слів

вибір варіантів побудови словосполучень і речень