Однорідні члени речення. Односкладні та неповні речення, їх граматичні особливості, сфера вживання

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Навколо запахло чебрецем і м'ятою.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Батьківщину і матір не вибирають.

Весна, і смерть, і світле воскресіння.

По радіо повідомляють про нельотну погоду.

Семеро одного не ждуть.

Дарованому коневі в зуби не дивляться.

Незабаром має світати.

Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.

Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.

Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.

А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.

1

2

3

4

5

коли вибігав у двір старий кіт.

ховалися комахи в невидимі щілини.

і різко тараном падали вниз.

та вимальовували в ньому арфу.

і розбивали небо блискавки.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила.

Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

Так літував Іван у половині, аж доки вона не спустіла.

Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

Дощ упав на жито будем краще жити.

І причувається десь пісня за горою лине.

Волосся вигоріло ходив без шапки довги.

Поступово багрянці лісу згасать сідає сонце.

Самотність як обірвана струна вона ніколи не буває в парі.

Закрався вечір одшуміла праця.

Дощ упав на трави оживуть отави.

Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?

Світило сонце парувала земля.

Зрубав дерево посади два.

Як тільки велике свято... .

... так що готуйте, мамо, вечерю.

Коли тяжко на душі...

... аби розвіяти сум і тривогу.

... бо рідна клич сторона.

За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

Хочеш їсти калачі-не сиди на печі.

У небі то розгорять, то погасають сліпуці ракети.