Односкладне речення.

 У двері хтось постукав. 

 Почувся стукіт у двері.

У двері постукали. 

 У двері постукав Петро.

 Я почув стукіт у двері. 

Чути пісню. 

Яка чудова пісня!

Лунає пісня.

Заспіваймо пісню! 

У селі співають. 

Будьте взаємоввічливі. 

Ввічливість — ознака вихованості. 

Будьмо взаємоввічливі. 

Нехай будуть взаємоввічливі. 

Треба бути взаємоввічливими. 

 Лихого любити — себе губити. 

Честь дівоче щастя береже. 

Любов гори верне. 

Гарній дівці гарно і в ганчірці. 

Люби не словами, а ділами. 

Вечоріє.

Маленька хатинка біля річки.

Радісні, усміхнені обличчя, веселі очі.

Мені дуже весело.

Дні прекрасні.

Прозорий гай. Тремтячий лист. Осіння світла акварель.

Високі айстри, небо синє, твій погляд, милий і ясний.

Холодний вітер. Сніг. Сузір’я Лебідь, розпластане над нами в вишині.

 Як пишно квітка лотоса цвіте, Яка жагуча врода у тюльпана,

Яке в ромашки серце золоте, Яка троянда горда і духмяна!

Перші матері слова.

Шануй батька і неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

Тихо й нудно, і спека пекельна.

Бо мене хоч били, добре били, а багато дечому навчили.

Любиш поганяти, люби й коня годувати.

У лузі пахне вогкою травою.

Умій сказати, умій і промовчати.

Для правди багато слів не треба.

Краще послизнутись ногою, ніж язиком.

Посадили зелений сад навколо міста.

 Не вислухана мова не варта нічого.

Весни такої не було й не буде.

Двічі молодим не бути.

Квітучий сад. В нім тиша залягла.

Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи.

У передчутті грози виходжу з дому.

Не всякому слуху вір.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Добре тому ковалеві, що на обі руки кує.

Схотілось сонця, веселого шуму ріки, теплого хатнього духу.

Будь сміливим не язиком, а ділом.