Односкладні речення

Надворі було вітряно.

Не поспішай, світанку, не поспішай, не розплющуй віти золотаві.

Хмарна завіса замість неба.

Добре діло говори сміло.

Тримай голову в холоді, живіт - у голоді, а ноги - в теплі.

Під серцем аж вогнем пекло, під груди підпирало.

Після вечері одразу полягали спати.

Зустрічний вітер навіть вороні заважає.

Людей питай, а свій розум май.

Пахне талим снігом і теплим дощем.

У лікувальну силу липового цвіту вірили з давніх-давен.

Полюють зайців по-різному.

Вечорами околицю п'янили пахощі м'яти.

Підношу вам блакитну чашу неба, по вінця сповнену гарячим небом.

Світлая, дивная ніч.

Було нам важко. Було нам зле.

Шукай вітру в полі.

Зима. Криниця. Стук обмерзлого відра.

Йому тут було радісно і добре.

Гарна зима в лісі!

Їхали довго душними вулицями (М.Коцюбинський).

Цілую всі ліси (Л.Костенко).

Ой, поділять тебе, земле, поділять (М.Коцюбинський).

Вантажать динь багряні кулі (А.Малишко)

А Не додавай знесиленим журби (П.Грабовський).

Б Лічить не буду роки невблаганні (М.Сингаївський)

В Добре діло твори сміло (Нар.тв.).

Г Скажи мені, соловейку, правду (Нар.тв.).

присудок 2, 3 особа множини

закінчення -но, -то, немає

підмет та присудок зв'язані між собою

прислів'я та приказки, дієслова 2 особи (одн, множ), рідше (3 особа множини)

прислів'я та приказки, закіняення -но, -то, особа однини

підмет (головний член речення) у 1 особі множини

прислів'я та приказки особи (однини, множини)

присудок 3 особа множини

присудок 1, 2 особи множини, однини

Означено-особове;

безособове

неозначено-особове

узагальнено-особове

Нема на що подивитись. (Т. Шевченко)

Люблю тебе, високе наше небо. (І. Нехода)

І щуку кинули — у річку. (Л. Глібов)

Ось вулиця, будинок і квартира. (М. Рильський)