Односкладні речення

Вік живи – вік учись.

Такого в Україні ще не знали.

Погуляю понад морем та розважу своє горе.

З яру тягнуло холодом.

Ранок дихав морозом.

Розказали нам про війни та чвари.

Щоб пізнати людину, треба з нею мішок солі з’їсти 

Колись волосся мили в кип’яченій воді, додаючи любисток, м’яту, ромашку, кропиву, корінь лопуха, бруньки берези, звіробій.

Святковий одяг, рядна, подушки, сорочки, намисто.

Любіть Україну, як сонце любіть...

Тим часом розвиднялось, світало 

Вік живи – вік учись.

Такого в Україні ще не знали.

Погуляю понад морем та розважу своє горе.

Кричали до Бога, до чорта, до людей .

Вибачайте, люди добрі, що козацьку славу так, навмання розказую, без книжної справи.

Сьогодні співають нових пісень.

Потім із моря звуків вирізалися дзвінкі слова пісні.

Мені було прикро.

За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм.

Надворі вже зовсім смеркло.

Спека. Тиша. Спокій.

За добро добром платять