Основи дизайну

1)    новий метод проектування виробів промислового виробництва, упровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції;

2)    це творча діяльність, метою якої є визначення певних якостей промислового виробу;

3)    чіткий порядок у розташуванні, поєднанні елементів частин відповідної структури виробів.

 фронтальна;

глибинно-просторова;

об`ємна;

рельєфна;

плоска.

 закон ритму;

  закон світла;

закон масштабу;

закон пропорційності;

закон контрасту

фахівець, що відповідає за функціональний та естетичний рівень предметів та компонентів, створюючи певне середовище

особа, яка в підсумку процесу конструювання певного об’єкта техніки створює проєкт (наприклад, комплект креслень, технічний проєкт тощо), який повинен забезпечити можливість його виготовлення, збирання чи спорудження. Як правило, хоч і необов'язково, конструктор має інженерну або технологічну освіту.

 людина (особа), яка досягла (у певній справі) професіоналізму, провідний митець

 графічний 

 архітектурний

 промисловий

 декоративний 

 дизай середовища

 арт-дизайн