Основи публічного мовлення

відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому;

наука про правильну вимову та наголошення слів;

теорія ораторського мистецтва;

емоційне ствердження або заперечення якогось факту.

Вибір теми

Вивчення аудиторії

Збір матеріалів

Запрошення критиків

Репетиція промови

Подарунки слухачам

виразно читає

редагує текст

проголошує промову

створює промову

вплив на аудиторію з урахуванням її особливостей;

збіг обставин, що спонукають до мовлення;

спосіб переконання своїх друзів та колег;

публічний виступ, вишуканість і витонченість вираження думок

виступ перед аудиторією;

формулювання мети;

збирання матеріалу;

репетиція.

повний письмовий виклад змісту виступу;

слова та звороти, які означають поняття та явища певної галузі знання

послідовність і взаємозв’язок тематичних частин виступу, зафіксований у вигляді переліку ключових понять або суджень

узагальнюючі думки, що мають лаконічну, відточену мовну форму;

основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація доходить до слухача;

роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів;

основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища та факти, що розглядаються у виступі;

уміння оратора виступати без підготовки

Перепрошую!

Пробачте!

Вибачте!

Вибачаюсь!

зухвалість

логічність

безцеремонність

доречність

читання літератури

пошук слів

обдумування композиції

складання плану

поділ на абзаци

складні присудки

підрядні речення

логічну послідовність у викладі

узагальнюючі слова

похвала

характеристика

інструкція

інтерв’ю