Основи теорії дизайну. Стиль та композиція в дизайні

це творча діяльність, метою якої є визначення певних якостей промислового виробу

новий метод проектування виробів промислового виробництва, упровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції

властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття згідно зі спектральним складом відбитого або випромінюваного ними світла

фронтальна

рельєфна

плоска

об'ємна

глибинно-просторова

закон світла

закон масштабу

закон пропорційності

закон ритму

закон контрасту

закон Ньютона

ритм

симетрія

композиція

асиметрія

статика

контраст

динаміка

фахівець, що відповідає за функціональний і естетичний рівень предметів та компонентів, створюючи певне середовище

особа, що займається ювелірною справою, фахівець із виготовлення ювелірних прикрас

робітник, який обробляє метали ручним або механічним інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми

людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя

Колірна модель, заснована на трьох характеристиках кольору: колірному тоні (Hue), насиченості (Saturation) і значенні кольору (Value), який також називають яскравістю (Brightness).

Модель конкретизованої класифікації гами світлових кольорів сприйнятних для людини, котра дає можливість класифікувати конкретний колір для подальшої можливості його відтворення.

Спосіб зрозуміти асоціації кольорів з різними речами та дозволяє зрозуміти, як кольори взаємодіють один з одним.

фронтальна композиція

плоска

глибинно-просторова

рельєфна

об'ємна

синхронна

досконала

створена засобами мови узагальнена картина реальної дійсності або переживань митця у формі конкретного, життєво повного явища.

тип художнього образу, в якому конкретно-чуттєва даність предмета зображення, крім власного, має значення зумисно прихованого натяку на якусь іншу ідею чи образ, що прямо не називаються, але маються на увазі й суттєво переоцінюють зміст того, про що йдеться відкрито, у прямій формі.

вживання слів у прямому значенні.