Особливості будови та функціонування вірусів

Усі віруси можна розподілити на дві групи: прості та складні.

Оболонка простих вірусів - капсид - складається лише з фосфоліпідів

Принципова відмінність між простими та складними вірусами полягає в тому, що складні віруси у процесі свого утворення захоплюють частину клітинної мембрани клітини-хазяїна і використовують її як зовнішню оболонку вірусної частинки.

Вірусні частинки, які складаються з оболонки та однієї (або декількох) молекул нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), називають віріонами.

У складі вірусної частинки можуть існувати одночасно два типи нуклеїнових кислот.

ДНК-віруси - бактеріофаги, віруси герпесу людини, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)

РНК-віруси - віруси грипу, кору, сказу, кліщового енцефаліту.

Віроїди - це інфекційні частинки, за структурою становлять собою низькомолекулярні одноланцюгові кільцеві молекули РНК, які не кодують власних білків.

Пріони - це видозмінені вірусні частинки, які не здатні викликати захворювань.

Пріони не руйнуються травними ферментами, тому ними можна легко заразитися.

Захворювання куру виникла в етнічних групах папуасів-канібалів Нової Гвінеї в результаті вживання в їжу мозку загиблих одноплемінників під час ритуального канібалізму.

Віруси відкрив видатний французький учений мікробіолог Луї Пастер.