Остап Вишня "Моя автобіографія", "Сом"

епітет

алегорію

інверсію

тавтологію

фразеологізм

Модестом Левицьким

Агатангелом Кримським

Максимом Рильським

Василем Блакитним

Миколою Зеровим

Жив я в Києві. У Харків "мене переїхали" 1920 року, у жовтні місяці, а в квітні місяці 1921 року почав я працювати у "Вістях" з Вас.Блакитним.

Сиджу собі та й пишу. Робити більше нічого, папір є, робота не важка - не те, що там шість годин у яку-небудь книгу рахунки записувать.

Отут мені й повернути б було на "неокласицизм..." Та я не схотів. Самі ж знаєте, неокласиком бути - силу треба терпіння. Читай Горація, Вергілія, Овідія та інших Гомерів.

Неясна якась тоді була в мене класова свідомість. З одного боку - цілував барині ручку (явне контрреволюція), а з другого - клумби квіткові їй толочив.

Весь тягар громадянської війни переніс. І в черзі по пайки стояв, і дрова саночками возив, і городи копав.

політичну ситуацію в радянській Україні

громадянську активність автора

формування світогляду письменника

"темні" сторінки дитинства митця

літературні уподобання гумориста

збереження рідної мови

пошани до старших

поваги до вчителів

екології довколишнього світу

відповідальності за свою працю

фейлетон;

усмішка;

легенда;

гумореска

п'ятнадцятеро

сімнадцятеро

семеро

 десятеро

освіта і самоосвіта

ознайомлення з класичною літературою

природа - картоплі, коноплі, бур'яни

бабусині казки

викликав батьків до школи

частував березовою кашею

бив лінійкою по руках

ставив у куток

 "Катехiзис" Фiларета

 "Руський паломник",

 Соломонiв "Оракул"

"Повчання Птахотепа"

"Руського паломника"

 "Катехізис"

"Оракула"

"Повчання"

Павло Губенко

  Павло Губченко

Павло Грунський

Павло Губенський

яскравими

 м'якими

твердими

чорно-білими

мати

батькова матір

учитель Іван Максимович

батько

 Губенко

Кандиба

 Фітільов

 Рудченко

Фейлетон "Демократичні реформи Денікіна" опубліковано під псевдонімом Павло Грунський

 Остап Вишня працював учителем у Києві

 Остап Вишня увів у літературу новий жанр - усмішка

 Усмішку "Чудака, їй-богу" підписано псевдонімом Остап Вишня

наукова інформація про клас риб

розділ із шкільного підручника

мисливські байки і розповіді

власний рибальський досвід

дику качку

хвоста й шерсть собаки

гусака

  лоша

гусака або гуску

черв'яка чи жабу

бурого чи гімалайського ведмедя

білого ведмедя

метафорі

 гіперболі

 оксиморону

порівнянню

як сом гусака ковтнув - розповідь про Сабанєєва - пригоди з човном без мотора - уподобання сома - згадка про сома довшого за комбайн

розповідь про Сабанєєва - як сом гусака ковтнув - пригоди з човном без мотора - уподобання сома - згадка про сома довшого за комбайн

як сом гусака ковтнув - розповідь про Сабанєєва - згадка про сома довшого за комбайн - пригоди з човном без мотора - уподобання сома

як сом гусака ковтнув - уподобання сома - згадка про сома довшого за комбайн - розповідь про Сабанєєва - пригоди з човном без мотора

Його витягли з колодязя, коли напували корову Оришку

Його приніс восени лелека

Його підкинули цигани, що проїжджали селом

Його знайшли в капусті

осуд мисливських побрехеньок

заповіт автора любити природу і берегти її

поетизація вічного оновлення природи

оспівування чарівності і принадності природи

"Чукрен"

"Зенітка"

 "Вишневі усмішки театральні"

"Вишневі усмішки закордонні"

"Моя автобіографія"

"Чукрен"

"Думи мої, думи мої"

"Чиб'ю"

"Чухраїнці"

"Якось-то воно буде".

"Я з нею так напрактикувався, що ніяка війна мені ані під шапку".

"Зробився я Остапом Вишнею та й почав писати".

"Біля Борисполя, на озерах, качви тієї, ну, як хмари!"