Означення

Капуста-то гарна, та качан гнилий.

Дерево криве, а плоди солодкі.

Моя хата небом укрита, землею підбита, вітром загороджена.

З вола дві шкури не деруть.

Достигле яблуко саме з дерева падає.

Трудовий хліб солодший за мед.

Під лежачий камінь вода не тече.

Повітря було холодне і чисте.

Вченому світ, а невченому тьма.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Над морем мріли білі вітрила.

Праця чорна - хліб білий.

Робота дурних любить.

Хто не працює в будні, тому і вихідного нема.

Дарма, що малий, а й старого навчить.

Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий.

Хто їсть виноград, той їсть згущене сонце.

Не святі горшки ліплять, а прості люди.

Розумний мовчить, коли дурень бурчить.

Розпочалися жнива - будь скупішим на слова.

Хоч буйна трава, та не для мого вола.

Своя солома ліпша, як чужа перина.

Жито гарне, та день малий.

Гостре словечко коле сердечко.

Не хвали кашу, коли просо не посіяне.

Сльози гарячими солоними струмками побігли по щоках дівчини.

Холодний вітер різкими голками впивався в обличчя.

Вітер тихо гойдає засніжені квітами віти.

Старий віл не піде на ріллю.

Одразу за парканом нашого двору починається велике узлісся.

Сонячний серпанок покриває дерева.

Вода в ріці сурмила срібно-срібно.

Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг.

Віділлються вовкові овечі сльози.

Схід сонця я вийшов зустріти у поле.

Не кожен осел має великі вуха.

І вовк своїх вовченят любить.

Настає час розставатись.

В променях згасаючого сонця золотилась гречка.

Біло-оранжеві метелики сиділи на очеретяній стеблині.

Десь у темних кущах безжурно кувала зозуля.

У весняному повітрі загув вечірній дзвін.

Веселий гість - дому радість.

Добрі діти - батькам вінець, а злі діти - кінець.

Ця земля не знала жодного мосту з каменю.

Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде.

Для доброго друга випряжу коня з плуга.

Під поромом вирувала чорна вода.

Зійшов над хатою місяць уповні.

Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю.

рудий шимпанзе

далекий Сибір

ароматний шампунь

тонка тюль

смачна вермішель

Вона знала лише його ім’я.

Людське життя немислиме без рослин.

Школярі про щось голосно гомоніли.

На гірських вершинах нависли димні хмари.

Мама наказала синові купити хліба.

Так тихо навкруги.

Він знайшов рідкісну рослину.

Олеся кожного дня відвідує уроки музики.

Катря не могла стримати сміху.

Ти мене не слухаєш!

Вікна засипало снігом.

Небо було надзвичайно красиве.

Додаток

Обставина

Означення

Підмет

А До узгоджених однорідних означень.

Б До неоднорідних означень.

В До однорідних додатків.

Г До однорідних обставин

А З вітром весняним сосна розмовляла (Леся Українка).

Б Бажання вчитися було у нього ще змалку (М. Коцюбинський).

В Вгорі висіла лампа під абажуром (З підручника).

Г Шлях праворуч був хибним.

Істинно вільна людина ні над ким не прагнутиме панувати.

Книга справді спроможна сприяти розвиткові людини

Тільки із страждання виникає здатність співчувати

Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмертні.

Моя мама найкраща в світі.

Я так люблю шоколадні цукерки!

Завтра приїде мій старший брат.

Грати словом долею грати.

Душа не свита не одягнеш другу.

Щастя це трикутник а в нім три боки віра надія любов.

Найбільш гірка отрута нашого морального буття безнадійність.

Класична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія це справжньої поезії дороги.

Зацвіла тендітно біла конвалія в гаю, а сонячні кульбабки біля ставу.

Найбільше у світі любив він осінь природи солодку зрілість.

1А, 2В, 3Г, 4Д

1Б, 2В, 3А, 4Г

1Д, 2Б, 3А, 4В

1В, 2А, 3Б, 4Г