Перевірна контрольна робота для учнів І курсу ЗП(ПТ)О. Інтерактивний диктант

(1) На місці пропуску має бути прийменник:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(2) На місці пропуску має бути розділовий знак:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(3) Оберіть правильний варінт написання слова:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(4) На місці пропуску має бути розділовий знак:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(5) На місці пропуску має бути розділовий знак:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(6) Оберіть правильний варінт написання слова:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(7) Оберіть правильний варінт написання слова:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(8) Оберіть правильний варінт написання слова:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(9) На місці пропуску має бути розділовий знак:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(10) Оберіть правильний варінт написання слова:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(11) На місці пропуску має бути розділовий знак:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».

(12) На місці пропуску має бути розділовий знак:

Багато є (1)... світі таємниць. Але одна з найбільших (2)... це наша мова, найвищий дар (3) Б(б)ожого слова. Вона приходить до кожного з нас ще в ранньому дитинстві разом із материнською колисковою, мудрою батьківською настановою чи дивовижною бабусиною казкою. Мова наша (4)... невичерпна, як людське життя. Саме словом передає людина свої найпотаємніші мрії. Воно, як музика (5)... звучить у кожному з нас. Правда, не кожен зуміє висловити те, чим переповнена його душа так, щоб від цього перехопило подих у інших. Це під силу лише небагатьом, справді обдарованим і (6) непере/исічним особистостям, яким призначено самим (7) В/всевишнім не просто відчувати і особливо переживати, але й знаходити потрібні слова. Саме тому надзвичайно прикро чути мову, скалічену недолугим суржиком. Особливо сьогодні, коли наш (8) П/північний сусід докладає так багато зусиль, щоб зайвий раз принизити українців, а мову визнати другосортною. Як часто ми навіть не замислюємося, яким безцінним даром володіємо. Тому бережімо і плекаймо те, завдяки чому ми (9)... українці, були, є і залишаємося народом, а не просто (10)населенн/ням, пам’ятаючи при цьому слова нашої геніальної сучасниці Ліни Василівни Костенко (11)... Нації вмирають не від інфаркту (12)... спочатку у них відбирають мову».