Підготовка до НМТ. 11 клас

А Може ти й великий мудрець, може й справді для інших взірець, та не смій зневажати людей, і заради найвищих ідей.

Б І згорають дні, як стрічі, і димлять вітри розлуки.

В Хай сміється всім блакить і звитязький спів дзвенить!

Г І знов земля кипить у боротьбі, і знову я належу не собі.

А Обережно заглянув до дупла - й раптом в обличчя вдарило шумом, плюскотом крил.

Б Обережно заглянув до дупла, й раптом в обличчя вдарило шумом, плюскотом крил.

В Обережно заглянув до дупла й раптом в обличчя вдарило шумом, плюскотом крил.

Г Обережно заглянув до дупла, й раптом в обличчя вдарило шумом плюскотом крил.

А Під листям біленькими губками дихала трава і врізнобіч розбігалися мишачі окопчики.

Б Срібно-холодні роси слалися і дикі кози стрункі й полохливі виходили пастись на полянку.

В Над річкою прошелестіла гайвороняча зграя і знову стало чути густе комарине гудіння.

Г Тут з-за хворостяних тинів привітно здоровкаються з людьми веснянкуваті вишняки і в них то сумують то веселіють біленьки хати.

А І видзвонює жайвір у полі, і цвіте зачарований світ...

Б Туман уже піднявся - і небо стало сірим.

В І раптом темінь неба осяяв яскравий спалах, і над землею загуркотів перший грім.

Г Сонце повільно котилося у високому небі, і його жаркі промені безжально палили поріділий серп.

А Руки її то перебирали зовсім новий одяг, недавно пошитий чи куплений, то вже між її темних пальців текли разки старовинного намиста.

Б А в серденьку твоєму цвіт весняний, то білий, то рожевий, то червоний віночком зацвіте.

В Озвалися, забриніли бруньки крислатого осокора, а онде застркотіли ніжні сережки берізки білокорої.

Г Зорі ті ж самі, одначе світ інакший.

А Ще квітнуть зорі, і в діброві зозулі ще не одцвілись.

Б Як добре у житті закоханим, і як тривожно в світі їм!

В Я правді глянула у вічі - і чорний колір білим став.

Г І чорнозем тужавіє соками знову, і проснуться під сонцем озимії сходи, і розтануть в полях сніговиці покрови, і оновлення вічне у квітні забродить.

А Гаї спинились над водою і тихо входять в клекіт рік і хмелем бродить під корою в березах чистий свіжий сік.

Б Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець.

В Не сплять лише цвіркуни й фонтани та кліпа очима-зорями небо.

Г Довкола будиночків цвів бузок і на білі стіни падала прозора тінь

А коли весна приходить справжня.

Б дарма що холоди і злива.

В і піснею сповіщають про весну.

Г а в грудях калатає.

Д і заливаються, і мріють.

А На небі з хмар творилися темні хащі лісів і в їхньому русі й розвої вчувалася хода весни.

Б Тільки синиці посвистують та інколи прошелестить угорі невидима гайвороняча зграя.

В А сьогодні над Харковом зупинилися табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ.

Г У вечері вся долина й гори блищать вогнями і разом з димом із землі здіймається вгору й пісня.

Д Від лісу тягло свіжим настоєм живиці та долітали лункі удари сокири.

А Пройшла гроза і ніч промчала.

Б Глянуть не встигнеш і вік промайне.

В Зросли заводи і міста і відступили хащі.

Г Дунув вітер понад степом і сліду не стало.

Д Минуло чимало років і крила поважчали.

А. й укриває мережаною тінню все довкола.

Б. деінде промайне крилом сполохана птаха.

В. ніби роззираючись на всю Чорногору.

Г. де вже займається молоденький день.

Д. та зорі тремтять у нічній прохолоді.

А    Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.

Б    Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.

В    Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

Г    На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Д    Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.