Підготовка до ораторського виступу

Досліджує етапи зародження й особливості розвитку риторики в історії людства: риторику Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, становлення слов’янського ораторського мистецтва; виникнення основних видів і жанрів ораторського мистецтва, сучасні риторичні школи 

Вивчає закони риторики концептуальний, закон моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний, мовленнєвий, закон безпосереднього спілкування, системно-аналітичний закон.

Розглядає зміст усного публічного виступу, тексту виступу, образ оратора, логічну культурну оратора, його мовленнєву культуру, композицію та стиль виступу, психологію аудиторії, взаємодіє оратора з аудиторією, спілкування з аудиторією як творчий процес, полемічне мистецтво оратора тощо.   

публічна суперечка, метою якої є з’ясування і зіставлення різних поглядів, пошук, вияв істинної думки, віднаходження правильного розв’язання проблеми;

суперечка, у якій є конфронтація, протистояння сторін, ідей, промов; це боротьба принципово протилежних думок з метою захистити свою точку зору і спростувати думку опонента;  

суперечки, які виникають під час обговорення доповідей, повідомлень, виступів на зборах, засіданнях, конференціях;           

форма мислення, яка розкриває зв'язок між предметом і його ознакою.

У висновках промовець підсумовує й узагальнює сказане, повторює головну думку виступу, спонукає чи закликає слухачів до роздумів над порушеною проблемою.

Теза – це головна думка, правдивість якої треба довести.  

Анафора – це троп, який полягає у повторенні на початку рядків, строф чи речень однакових звуків, слів чи синтаксичних конструкцій.  

Під інтонацією слід розуміти ритміко-мелодійну побудову промови, яка передає її зміст і почуття за допомогою висоти тону, сили звуку, темпу мовлення і тембру голосу..

тема промови;   

мета промови;

моделювання аудиторії ;  

складання плану.

На цьому все. До побачення.

До побачення. Хотілося б, щоб ви мене наступного разу краще слухали. Аудиторія у вас неуважна й неорганізована.

На сьогодні все. Вибачте, що мало нового сьогодні вам розповів, просто не було часу краще підготуватися, а людина я страшенно зайнята.

Отже, народна пісня не лише виховує естетичною природою свого слова, вона допомагає відчути організм мови не як статичне явище, а як динамічне, тобто те, що вкладається у зміст поняття «мовна діяльність».

Російський письменник Лев Толстой говорив, що людина схожа на дріб, у чисельнику якої те, що вона собою являє, а у знаменнику – те, що вона про себе дума. Чим більший знаменник, тим менший дріб.

Вибір теми, що цікавить самого доповідача та модельовану аудиторію;

Збір фактичного матеріалу;

Репетиція промови;

Складання орієнтовного плану промови;

Літературна обробка тексту;

Попередня домовленість з аудиторією про позитивне сприйняття будь-якого матеріалу.

підібрати максимальну кількість фактів, щоб здаватися розумнішим;

користуватися достовірними джерелами інформації;

коротко аналізувати запропоновані факти;

враховувати в доповіді тільки ті дані, які необхідні для доведення власної позиції

простим (без підпунктів);

складним (з підпунктами);

цитатним (власні чи позичені ідеї, записані повними реченнями); 

суцільним текстом без розподілу на структурні блоки.

змістових недоліків доповіді;

проблем оратора з вимовою окремих слів чи звуків;

настрою аудиторії; 

інтонаційної різноманітності мовлення;

наявності контакту з аудиторією.

виправлення орфоепічних порушень;

виключення із тексту кальки, тавтології;

збільшення лексичної різноманітності доповіді; 

спрощення складних для сприймання на слух синтаксичних конструкцій.

використання прямих запитань до слухачів, займенників "ми", "ми з вами";

використання гумористичних порівнянь, зауважень; 

використання кальки, жаргону без стилістичної мети; 

інтонаційна різноманітність.

розім'яти м'язи всього тіла й обличчя зокрема;

побудувати тісний емоційний зв'язок з аудиторією, що покращує сприйняття інформації;

відганяти мух та надмірно активних слухачів; 

отримати чітке уявлення про фаховий, культурний рівень доповідача

орфоепічну;

лексичну;

орфографічну;

пунктуаційну.