Підготовка до ЗНО. Складне речення

Ми живемо заради доброго, а не заради особистих розваг

Наше завдання - залишити добрий слід, життя має бути присвячене цьому

Лише інструментами, а не цінностями є добробут, цікаве життя, соціальний статус та інша турбота про себе

Позитив, конструктив, відповідальність - основа ставлення до себе, до людей

А У стосунках у сім'ї пам'ятайте розум важливіший за почуття

Б Якщо зустрічаються труднощі з якими можна впоратися ми від них не тікаємо

В Ми будуємо життя своєю головою вибираючи цінності самостійно

Г Бути енергійними й здоровими обов'язок перед близькими яких ми любимо

А Здобули волю відшукали долю

Б Посієш впору збереш зерна гору

В Гаї шумлять в я слухаю хмарки біжать милуюся

Г Знаю одне мені вистачить сил подолать перешкоди

А пахнуть білі гречки

Б прийшов травень

В значить справжня весна

Г розносяться пахощі навколо

А Сонце гріє вітер віє з поля на долину

Б Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно

В Віз ламається чумак розуму набирається

Г Усе ясно великого бажання навчатися ти не маєш

Учи азбуку - прийде хліб у руку.

Ішов дрібний густий дощик, сіра імла застилала берег.

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.

Я люблю, щоб сонце гріло..

З дороги видно було як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.

Шумлять поля палають жаром домни в садах плоди звисають важко з віт.

Щоб не пламеніти горобині самотньо посадив я поблизу неї нашу українську калину.

Як рясно квітує горобина то добрий буде урожай.

У долинах співали струмки кожен з них мав свій голос.

Де-не-де біля ярів синіє безводний полин кущиться пахучий чебрець.

Ліс одягався тоді у жовте й червоне листя а сонце обертало його у золото і вогні.

Мавка зачарована тихо колишеться усміхається в очах якась туга аж до сліз...

А поволеньки, як неживий, приплющивши очі, посунувся дедалі ближче, ближче до смугастого звірка

шукав води, пив і йшов далі

що капала з високих віт йому на обличчя

провів язиком по кривавих, зашерхлих губах і, затискуючи між бровами посмішку, переклав зручніше голову

а на весну ніяк не повертало

та весна брала своє

хоч весна брала своє

весна брала своє

де сонце торкнулось вершечків дерев

за горами

я бачив власними очима

у лісі осінньому