Знавці української мови. 10-11 класи

пам'ятав

задзвякотіли

їх

куля

невеселий

умирати

студентський

россіювався

Мова являється неоціненним скарбом.

Миколо, то не Іван пішов за водою?

Вітаємо, ви виграли місячний абонент!

Адресант надіслав повідомлення.

по/над

по/між

ні/на/що

по/перше

префіксальний

суфіксальний

префіксально-суфіксальний

безафіксний

самобутній

несправжній

сімейний

рідкісний

панібратський

Сьогодні вітер сильний, поривчастий.

Над нами безмархне блакитнеє небо.

Привітання від сина найдорожче й найприємніше.

Кошеня було зовсім крихітне.

спечений

зроблений

вицвілий

складений

лиса голова

мамина сорочка

золотий перстень

татові руки

лазити - ла...у, радити - ра....у

судити - су...у, відгородити - відоро...у

мазати - ма...у, іздити - і....у

мастити - ма...у, нагородити - нагоро...у

шістдесят

троє

сьомий

вісімдесят два

День був сонячний і теплий.

Іванко був одягений аж надто врочисто.

Біля театру й справді була метушня.

Ніч була місячна, зоряна, ясна.

Править хтось малим човенцем, стиха весла підіймає.

Їм довелося їхати на схід сонця.

Я прийшов виконати волю княгині.

Твоя душа готова все в собі вмістити.

у три мільйони разів

три місяця

на 12 сторінках

0,6 квадратного міліметра

Туристське спорядження вони поклали біля дверей.

Сонце, сонце, якби ти гріло.

Турбуватися про батьків - честь для дітей.

Стоять над річкою три берези.

Сьогодні сонячно.

Село ще дрімає...

У вас затишно.

Були перемоги, злети, радість і розчарування.

означено-особовим

безособовим

узагальнено-особовим

неозначено-особовим

Я сидів і слухав цю весняну забаву, що була якоюсь знайомою з дитинства.

Твоє серце здатне вмістити все, що вміщає в себе серце всього народу.

Їй здалося, що в сусідньому вікні засвітилася свіча.

Хату, що стояла край села, не минав ніхто.

погода (в,у) червні, улюблена (в,у)чителька

(у,в) нашій школі, бував (у,в) Києві

помилка (у,в) творі, серйозний (у,в)читель

сади (у,в) цвітінні, шлях (у,в)досконалення

Найбільша втіха, для господаря, паростки жита в полі.

Мова -- є неоціненним скарбом народу.

Звичаї це -- надбання віків.

Посадити деревце -- залишити про себе найкращу пам^іять.

Спинилось літо на порозі і дише полум’ям на все, і грому дальнього погрози повітря стомлене несе.

Вона варила дуже смачний борщ, який уміла так затовкувати салом і засмачувати сметаною, що від нього не можна було одірватися. 

Характерно, що критики відразу ж помітили багатство і красу мови творів Панаса Мирного.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

 [ ]: [ ], [ ]; ( ).

 [ ]: [ ], [ та].

[ ]: [ ],та [ ].

[ ], і [ ]: [ ]; [ ].

[ ], і [ ]: та [ ]; та [ ].

Обережно ступаю по шерхкій гамі кольорів, і серцю хочеться знати, яким кольором воно колись упаде до цієї рідної землі

  На вогонь можна дивитися нескінченно й щоразу бачити в ньому щось нове, та потім настає мить,коли вже ні про що не думаєш

Зазеленіли густою рунною озимини, жита-пшениці, ополощені теплим весняним дощиком

А

Б

В

Г

Д