Підготовка до ЗНО з української мови

А) У реченні «Наснився мені дивний сон … лечу я дивним птахом у височині» замість крапок треба поставити тире.

Б) У реченні «Тут мені подобалося все: і ця маленька хатина, і старий садок, і запах прив’ялої трави» правильно розставлено розділові знаки.

В) Усі власні назви написано правильно: Чорне море, майдан Незалежності, журнал «Дніпро», школа Імені Івана Франка, ріка Дніпро, Дніпро-ріка.

Г) У реченні «Жінка (не)навиділа сусіда за такі витівки» не з дієсловом треба писати разом.

Д) Речення «І куди ми сьогодні підемо?» за метою висловлювання питальне.

А) Найбільш доречніший, менш досвідченіший, більш новіший – правильні форми ступенів порівняння прикметників.

Б) В усіх словах шіст…десят, с…омий, долон…ці, смієш…ся на місці крапок потрібно ставити м’який знак.

В) У реченні «Представники компанії прийняли участь в обговоренні проекту» немає лексичної помилки.

Г) Словосполучення впадати в очі, переказувати гроші, передплачувати періодику, підписувати документ лексично правильні.

Д) У реченні «Андрійко швидко листав сторінки підручника» немає лексичної помилки.

А) У рекламному оголошенні “Оформити нове замовлення можна безпосередньо при

покупці товару” допущено лексичну помилку.

Б) Речення «Під вікном, замість троянд, посадили жоржини» ускладнено відокремленим додатком.

В) Слова прапор, стяг, знамено – синоніми.

Г) У реченні «Книжку куплену нещодавно я прочитала за два дні» не потрібно ставити розділових знаків.

Д) Слова талант і талан мають різне лексичне значення.

А) У словах радісно, весело, корисно буква о – закінчення.

Б) Слово переллє написано правильно.

В) Слова сміття, колосся, волосся вживаються тільки в однині.

Г) Слова по-перше, по-друге, мабуть, щоправда, а втім, отже завжди вставні.

Д) Слова коралі й корали мають різне лексичне значення.

якісний, лисячий, ведмежий, сонячний

зимовий, річний, волошковий, вічний

зміїний, веселий, розумний, бойовий

радісний, сметанковий, сміливий, батьківський

І

ІІ

ІІІ

ІV

розділові

способу дії

протиставні

єднальні

сполучник

частка

це не частини мови, а вставні слова

вигук

А) Твердження «Морфологія вивчає слова як частини мови» правильне.

Б) Слова кожен, котрийсь, будь-який – займенники.

В) В іменниках хлопче, друже, краю правильно утворено форму кличного відмінка.

Г) У числівниках двісті, шістдесят, вісімсот відмінюємо тільки другу частину.

А Іменне, узгодження.

Б Дієслівне, керування.

В Прислівникове, прилягання.

Г Дієслівне, прилягання.

А Тигр спустився крутим, майже прямовисним схилом до джерела, що било з кам’яного серця гори, набрав повне вухо води і схиливши голову, приніс її вдові (Народна творчість).

Б Відповідаючи на запитання, куди поділися неандертальці 30 тис. років тому (з тим, що вони не були нашими предками, вже погодилися всі), вчені розійшлися в поглядах, одні звинувачують клімат, другі — кровожерливого конкурента — гомо сапієнса (З газети).

В Згідно з нею, рятуючись від холоду неандертальці рушили на південь, де стикнулися з нестачею їжі, тож і не витримали конкуренції з більш адаптованою людиною (З газети).

Г Зійшов на прямий шлях, лунко шльопаючи по залитих водою коліях, пішов до нової садиби (За Ф. Роговим).

А Працюючи в конструкторському бюро, Архип розумів авіації потрібні нові, більші швидкості (За М. Сорокою).

Б Саме таку установку і взялися створити інженери Харківського авіаційного, де почав свій трудовий шлях Архип Люлька (За М. Сорокою).

В Рівно, на повні груди, дихає степ (За І. Кириченко).

Г Розмісивши борошно з молоком, мати розмочують у теплій воді кавалочок тіста, що лишився од минулої випічки, бо без нього замішок не вчиниться, не зійде він пухким тілом (За В. Скуратівським).