Підсумкова контрольна робота. Українська мова.

слова автора

монолог

 репліка

пряма мова

у якому одна граматична основа

дві або більше граматичних основ

дві граматичні основи

немає граматичних основ взагалі

Квітка завжди милує око.

Ми прагнемо миру і злагоди в родині і все для цього робимо.

Мама і тато, дочка і два сини, сусідка Катерина та її онук зустрілись випадково у парку.

Дочка вчора отримала "12" за контрольну, а от син, на жаль, захворів і не писав цю роботу.

окличні та неокличні

розповідні, питальні, спонукальні

прості та складні

ускладнені та неускладнені

Осінь принесла щедрий урожай і рясні дощі.

Не він один, а обидва розбалакалися.

Край лісу стоїть маленька хатка.

Українська хата - ошатна, оздоблена, вибілена.

співати голосно, сумна історія, пригнічені люди

добрі овочі, зелена ялинка, вибілена сорочка

швидкий потяг, досвідчений робітник, зробити якісно

вивчити напам’ять, стрімка річка, розмова з директором

Я попрошу панів, щоб пустили його в горниці подивитися на сосонку.

Івась розповідає, показує цяцьки, діти всі щебечуть, дивуються.

Недалеко від лісу стояла хатка, в якій жив чоловік із сім’єю.

Ми будемо висаджувати квіти, поливати їх та оберігати від палючого сонця. 

питальні, окличні, складні

прості, неокличні, спонукальні

розповідні, питальні, спонукальні

розмова двох осіб

чуже мовлення, передане дослівно

чуже мовлення, передане не дослівно

Ввечері на небі спалахують міріади зірок, а на морі стелиться місячна доріжка.

Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...

І море міниться в огнях, хвилюється трава.

Перед лісосмугою стоїть у затишку калина, і жодна гілка в неї не здригнеться.

Над містом стояла ніч, високо серед неба світив місяць.

На різдвяні свята дорослі готують різні страви, а діти вчать колядки та щедрівки, і хлопчики розучують посівалки.

а) зв’язне висловлювання однієї особи;

б) слова, які вказують, кому належить пряма мова.

в) різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб ;

Сила у нього, мабуть, від тієї дивної горошини, що він з'їв у дитинстві.

Скажи, дідусю, чи говорять птахи?

Чому я не маю вогнистого слова?

Ну от, тепер будемо хазяйнувати вдвох.

Дарино, принеси холодної водички.

Скільки ж ти, мамо, з нами натерпілася!

Червона калино, чого в лузі гнешся?

Ну й розбишака ти, Іванку!

Вставні слова виражають різні почуття.

Вставні слова завжди виконують роль обставини.

До вставних слів можна поставити різні питання.

Вставні слова завжди беруться в лапки.

0

1

2

3

Повертає соняшник свою голову до сонця та людей.

Стелиться барвінок по землі й укриває її зеленим килимом.

 Верба купає коси в річці, і сонце пестить їх.

Струнка тополя тягнеться до сонця, до високого неба.

«Оксано, тікаймо!» - кричала Олеся.

«Це я ваш Пірат,» - гавкав він крізь сльози.

Іван сказав – «З тобою мова буде потім».

підмет

обставина

присудок

додаток

означення

Берізки зашелестіли своїми листочками.

Настав сірий туманний ранок.

Зима непомітно вступила в свої права.   

Серце оживає і радіє весні.

Я охоче допомагаю мамі. 

Настав сірий туманний ранок.

Річка весело іскриться.       

Втомилась ластівка завзята.

Задумалось глибоко поле.

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

Задумалось глибоко поле.

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

На незабудці бринів рудий джмелик.

В'їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні.

З-поміж хмар переблискує місяць.

Дерева в лісі нагинало до самої землі.

Засинає місто після праці під нічною ковдрою.

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей.

Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт.