Початок промислового перевороту. Просвітництво.

політика активного втручання держави в економіку із метою накопичення золота в державній скарбниці

економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки.

організація виробництва, що грунтується на використанні капіталу для отримання прибутку

перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики.

Широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII-XVIII століття

Сукупність різноманітних відносин (політичних, економічних, дипломатичних, ідеологічних) між національними державами або групами національних держав, а також створеними ними світовими й регіональними організаціями, у процесі взаємодії яких складається певний світовий або регіональний правовий порядок.

Політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків.

Перехід від мануфактурного виробництва до фабричного ,від ручної праці до машинної

приливні млини 

ткацький човник

прялка з колесом 

друкарський станок Гутенберга 

ткацький верстат

парова машина

наймані робітники

власники засобів виробництва, підприємці

пролетаріат

ремісники

однією з центральних стала проблема людини і її внутрішньої, духовної природи

це період особистої свободи, досконалості у мистецтві, краси в житті, гармонії фізичних і духовних якостей людини

люди цієї епохи піддавали критиці систему феодального світогляду, їм були чужі його ідеали і догми (ідея «гріховності» людини, її тіла, пристрастей і прагнень). 

новий світогляд об'єктивно містив заперечення релігії: в центр світобудови ставилася людина, а не Бог, знання, а не віра

ще однією особливістю був індивідуалізм;не походження людини, а її розум і талант, заповзятливість повинні забезпечити їй успіх, багатство, могутність.

перетворити людину «природну», себто нерозвинуту, в людину цивілізовану, тобто культурну й освічену

віра в те, що, використовуючи можливості людського розуму, можна поліпшити світ, побудувавши людське суспільство, засноване на засадах розуму, а отже, істини і справедливості

віра в безмежні можливості людського розуму, який став для ідеологів Просвітництва мірилом усього сущого

 Поява значної кількості вільних робочих рук унаслідок завершення аграрної революції

Відокремлення ремесла від сільського господарства

Панування натурального господарства

  З'явилися достатні капітали для створення підприємств (пограбування колоній, работоргівля, перепродаж земель)

 Слабкі економічні та торгівельні зв'язки між країнами

 Розвиток науки, що підготував теоретичну базу для технічних винаходів

 Вольтер, Дж.Локк, І.Кант, Д.Дідро, Ж.Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є

Ш. Монтеск’є, Дж.Локк, Жан-Жак Руссо, Т. Мор, П.О. Бомарше 

М.Кузанський, Н.Макіавеллі, Д.Дідро, Д. Дефо, Дж. Свіфт

культ світової скорботи

ідея рівності людей

розвінчання системи рабовласництва

ідея просвіченого монарха

середина XVII—XVIII ст.

середина XVII—XIX ст.

середина XV—XVI ст.

середина XII—XV ст.

металургійна

текстильна

хімічна

гірничодобувна

аристократи

 буржуазія

 дворянство

селянство 

наймані робітники

духовенство

 Дж. Харгрівс

 С. Кромптон

 Е.Картрайт

 Р.Дизель