Повторення ( Частка. Вигук)

хоч

майже

би

не

не

бо

навіть

невже

нехай

не

ані

аякже

бозна/чому, або/що

навряд/чи, знайшов/таки

поки/що, кого/сь

ані/скільки, чим/дуж

як/раз, хоча/б

де/небудь, прийшов/таки

хотілося/б, он/де

усе/ж/таки, казна/чому

зроби/но, котрий/сь

хтозна/як, як/от

купив/би, хай/росте

ані/трохи, аби/куди

Хай твоя і моя пісенька зіллються.

Ніби десь загриміло.

Абихто сюди зайти може.

Ох, якби я знала, що він зробить

Коли б жили ви в цих краях.

Не треба робити справу як-небудь.

Хай буде мир на всій планеті!

Ліс згорів би, коли б не пожежники.

Ось і Настя, й Докійка втирають сльози.

Геть за Дін відкинув би ненависних хозарів.

Коли б та сила, ударив би зненацька.

Хай він стане та погляне мені в очі.

не/вдаха, не/здара, не/далеко

не/два, не/ми, не/до/речі

не/з/руки, не/приязнь, не/широко

не/слава, не/абиякий, не/наш

Аякже, так воно вже й буде передаватися від роду до роду.

Бозна-куди тобі йти доведеться.

Чекайно мене на нашому місці.

Нехай готує тепер нам разносоли.

Ніхто не підняв руки на уроці.

Що дня треба звітувати про виконання плану.

Сніг присипав кущі та дерева, мов сріблом.

Чим швидше ти прийдеш, отримаєш нагороду.

О боже мій милий! Така твоя воля, таке її щастя, така її доля!

Ну, прощайте! Всі боління переборюйте й вагання.

Коли я став при мікрофоні, о, чом не мав орлиних крил!

О, хто ж, о, що ж мені промовить слово?

Ой одна я, як билина в полі.

Безсмертний обивателю, агов!

Прокидається він рано, кукурікає старанно: «Ку-ку-рі-ку!»

Гай-гай, літа, літа полум’яні!

Гай-гай, літа, літа полум’яні!

«Нумо!» – гайкнула муха та й сіла волові на ріг.

Скажіть, будь ласка, котра година?

Дай мені сили, моя Україно, творити для тебе і жить!

тьох тьох, ой ой, їй бо

де ж пак, ой леле, хай йому грець

от тобі й на, яке цабе, аж гульк

будь ласка, до побачення, на добраніч

Ах, коли б нам тільки крила, наша б сила все розкрила

Дзелень дзелень! – забило на вежі, видно, дев’яту годину.

Ох і добре ж копається: земля – як пух, а лопата – немов пір’їнка.

Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело!

Та цур йому тій балаболці – обізвався кобзар.

Гей, гей! Море, грай, реви, скелі ламай! 

Твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози по плакучій березі.

Ну от тобі й маєш, та вдар ти об землю журбою!

Все-таки дочекалася дівчина козака.

Хай пише домашнє завдання.

Пішов-таки довгоочікуваний дощ.

Навряд-чи можна це збагнути.

Коли небудь буде й на моїй вулиці свято.

Начебто гроза пройшла

Дарма що гонориста, так ще й невесела.

Гуляв би ще довго-довго, так мати покликала.

1 займенник, 2 прийменник, 3 іменник, 4 прикметник

1 іменник, 2 частка, 3 прислівник, 4 дієприкметник

1 займенник, 2 частка, 3 іменник, 4 дієприкметник

1 займенник, 2 частка, 3 іменник, 4 прикметник

1 частка, 2 прикметник, 3 числівник, 4 прийменник

1 сполучник, 2 іменник, 3 числівник, 4 сполучник

1 сполучник, 2 іменник, 3 прислівник, 4 частка

1 сполучник, 2 іменник, 3 числівник, 4 частка

1 частка, 2 займенник, 3 дієслово, 4 дієприкметник

1 вигук, 2 займенник, 3 дієслово, 4 прикметник

1 вигук, 2 іменник, 3 дієслово, 4 прикметник

1 частка, 2 займенник, з дієслово, 4 прикметник

1 сполучник, 2 дієприслівник, 3 дієслово, 4 прикметник

1 прийменник, 2 дієслово, 3 дієприслівник, 4 прикметник

1 частка, 2 дієслово, 3 дієприслівник. 4 прикметник

1 прийменник, 2 дієслово, 3 дієприкметник, 3 прикметник