Повторення та узагальнення вивченого. Синтаксис. Пунктуація

Горнусь до тебе, Україно!

Вживання образних слів робить мову точною, емоційною, збагачує наше мовлення.

Отже, наші предки відводили особливу роль митцю.

Лягла зима, і білі солов'ї затьохкали холодними вустами (М.Вінграновський).

В холодні землі взулися гаї і стали біля неба, як стояли (М.Вінграновський).

На цей період припадає і найбільше число днів з ожеледицею (з підручника).

За свідченням екологів, чотири відсотки площі нашої країни зайняті смітниками.

Міф зберігав в усній формі накопичений людьми досвід, знання, культурні надвання (з підручника).

І Краса засяяла довкруж, і Берегиня була богинею Краси і захисницею її (з підручника).

Пішов батько, купив живого зайця (з казки).

Здається, діти не злякалися й не розгубилися.

Перекази зберігають історичну память народу, виховують мужність учать любити й захищати свою землю (з підручника).

На диво на пляжі було безлюдно.

Подарували квіти на щастя.

Він як завжди висловив свою оригінальну думку.

Поживні речовини необхідні для роботи наших органів мозку, серця, легень, м'язів (з журналу).

Прозовою мовою написані народні казки, перекази, легенди, оповідання, повісті й романи (з підручника).

Абрикоси, яблуні та сливи - усі дерева розквітли у нашому саду.

Се незвичайне щастя і та його хитрість зробили його страшенно гордим (з казки).

Нарешті скінчився ліс й Моховинка вийшла на узлісся (В.Королів-Старий).

А Недоросль Десятий визирнув зі спальні і побачив навкруги страшний переполох (Г.Малик).

Батько казав дочці: "Добре, гаразд" (з казки).

То запорожці, лежачи в траві, й кажуть: "Оце наш!" (з переказу).

Батько казав йому "З тебе не буде коваля, ти будеш попом" (з підручника).

- Треба нарвати яблук бабусі, - сказав Микола другу.

Бабуся попросила, щоб Микола нарвав яблук.

"Миколо, нарви, будь ласка, яблук на компот", - попросила бабуся.

Минає рік, і два і п'ять років... (С.Васильченко)

Налетів вітерець, запорошив білим пилом, гойднув сухим бадиллям, але роги й не сколихнулися (Є.Гуцало).

Олесь смирно стоїть біля порога, слухає (Г.Тютюнник).

мама говорить, зелена трава, квіти й дерева

цегляний будинок, перед школою, пекти раки

пізня осінь, говорити голосно, сонячний день