Контрольна робота 1 на тему: "Повторення та узагальнення вивченого"

 усі члени речення, крім головних

члени речення, що становлять граматичну основу

члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення

слова, що називають того, до кого звертаються

Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила. (М.Рильський)

По дорозі торохтить зима на возі.(Т.Коломієць)

Зоря на небі рожева уже почала займатись.

 Вірний приятель – то найбільший скарб.

 Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле.

Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі.

 І будинки і дороги, і ліси все видно навкруги.

Я так люблю жагуче літо, і даль, і сонячну блакить.

Так

ні

Кульбабки, кульбабки на ніжках тонких.

Давні греки прикрашали фіалками власні житла й статуї богів.

Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Обов'язковість, уважність - риси добрих людей.

За лісом сходило сонце і розсіювало біле плетиво хмар.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.

І пада сніг лапатий, волохатий.

є головним членом речення;

є другорядним членом речення;

не є членом речення.

на початку речення;

у середині речення;

в кінці речення.

личко;

водичко;

моє;

умий

Я з тобою ще востаннє, може, поборюся. (В. Самійленко.)

Що, мій коню, що, мій добрий, годі гарцювати! (В.Забіла)

Двічі, мабуть, козакові не парубкувати… (Л. Глібов.)

Чому ж флейта не підкоряється мені, не грає? (В.Сухомлинський)

Десь кажуть є гора де не співають птиці.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

На диво птахи ще не відлітати у вирій.

Отже червень розпочинаються канікули!

сестра Оленка, пес Йогурт, кінотеатр Веселка;

цукерки Червоний мак, вулиця Каштанова, казка Котигорошко;

вірш Заповіт, книга Кобзар, журнал Соняшник;

місто Чернівці, байка Вовк і Кіт, пісня Цвіте терен.

Глибший, більш мудріший, найповніший, дужчий.

Найбільш темний, самий примхливий, менш добрий, радісніший.

Більш вразливий, менш досконалий, більш приємний, більш перспективний.

п’ять, шістдесят другий, чотири, вісім;

четвертий, двійко, багато, кількасот;

троє, кільканадцять, сімсот десять, вісімдесят

десятеро, чотири, шостий, двохсотий

Додаток

Присудок

Підмет

Означення

ім., п. ф. - травка, істота, загальна назва, ж.р., одн., М.в; І відміна, м'як. гр.; додаток

ім., п. ф. - трава, неістота, загальна назва; ж.р., одн., Ор.в.; І відміна, тв. гр.; додаток

ім., п. ф. - трави, неістота, власна назва; ж.р., множ., Ор.в.; І відміна, тв. гр.; обставина

прикм., п.ф. - холодна; відносний, повна форма; ж.р., одн., Ор.в., тв.гр.; означення.

прикм., п.ф. - холодний; якісний, вищий ст. пор., складена форма, повна форма; ж.р., одн., Ор.в., тв.гр.; обставина.

прикм., п.ф. - холодний; якісний, вищий ст. пор., складена форма, повна форма; ж.р., одн., Ор.в., тв.гр.; означення.

числ., п.ф. - сімнадцятий; порядковий, складний, с.р., одн., Р.в.; обставина.

прикм., п.ф. - сімнадцятий; відносний, повна форма; с.р., одн., Р.в., тв.гр.; означення.

числ., п.ф. - сімнадцятий; кількісний, власне кількісний, складний, с.р., одн., Р.в.; обставина.

займ., п.ф. - я, особовий, 1-ша особа, одн., Р.в.; додаток

займ., п.ф. - я, особовий, 3-тя особа, одн., М.в.; додаток

займ., п.ф. - мене, особовий, 2-га особа, множ., Р.в.; додаток

Розповідне, неокличне, просте, непоширене, повне, ускладнене однорідними додатками.

Розповідне, неокличне, просте, поширене, повне, неускладнене.

Спонукальне, окличне, просте, поширене, неповне, неускладнене.

підмет

обставина

присудок

додаток

Небо вкрилося темними хмарами і заплакало.

Птахи швидко відлетіли у вирій.

Ніхто ніколи й не думав, що осінь настане так швидко.

Люди ще трохи погріються у теплому сонячному промінні і порадіють йому.

нічого не ставимо

ставимо крапку

ставимо тире

ставимо кому

самостійні частини мови

службові частини мови

особливі частини мови

головні члени речення