Правопис часток НЕта НІ

не/витрачені ще кошти

не/підписані договори підряду

не/спростовані факти

не/збалансований бюджет

не/налагоджені зв'язки

небавом, небога, негідницький

ненавидіти, небуття, невдаха

нездара, нетерплячка, нещастя

негода, неуважність, немовля

неволити, недоліток, небезпека

не/покоїтися про сина

ще не/завершена праця

не/довга, але цікава лекція

не/крутити носом

досі не/прочитана книжка

не/сила терпіти

не/досконалий твір

іти в не/пам'ять

не/довиконувати план

не/здужати задачу

не/має лиця на ньому

не/одноразово повторювати

радість не/вимовна

не/святі горшки ліплять

не/досипати ночей

Не/знав сіромаха, що виросли крила.

Не/суворо на серці, не/гнівно.

Відчахнута гілка вмирає не/зразу.

Нам таких не/треба, що ніс деруть до неба.

Блідий ранок не/сміливо зазирнув у вікна.

Я вже й пізніше, при дворі, у Парижі, шукав її у мармурі не/раз.

Не/спалося, а ніч, як море.

Тільки те не/зрадить серце, що любити поклялось.

Ніч не/рухомо тишею бринить.

Не/варті сну казки колишні.

Не/доведи, щоб розум задрімав.

Печаль виховує мене, не/дорікає.

Не/доженеш конем, що запізниш одним днем.

Глухий що не/дочує, то вигадає.

Не/нагодуєш коня - не/доїдеш і до пня.

А я й не/знала, що думки болять, коли душа і серце - безборонні.

Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у не/відомі краї.

Родина - тільки вбогий човен на не/вмолимих бурунах.

Надворі не/впевнено всміхався чудовий ранок.

Мій князю-соколе, не/має століть поміж нами.

Вже не/далеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого листячка вкриються розлогі крони кленів.

Коли засне глибоко місто не/спокійним сном, вона приходить здалеку до мене.

Загула флейта, мов осіння не/погода під стріхою.

У гущавині лісу не/вгамовно витьохкували соловї, віщуючи прихід ранку.

Куди не/глянь - скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом.

Микола був не/молодий хлопець, а чоловік з довгими вусами, з міцним станом, широкими плечима та міцними руками.

Широкою долиною між двома рядами розложистих гір тече по Васильківщині не/величка річка Раставица.

 То, певно, іншого роду краса, як гори: не/спокійна й повна перемін.

 Не/свідомо, мимоволі тягнуло його під величну таємничу опіку.

Як справжній митець, він, не/зважаючи на позірну відчуженість від світу, був чутливий до всього, що відбувалося довкола.

В серцях у нас не/витончена мука, а радість голосиста і дзвінка.

Я закоханий палко, без міри у не/бачену вроду твою.

Народе мій, титане не/поборний, що небо підпирає голубе.

Ішли назустріч вічності і смерті дружини не/покірливих слов'ян.

Пройдеш ти, лишивши світлу не/вгамовану мені печаль.

Синій простір не/далекий по обрії повен пташиних голосів.

Не/висока трава зеленіла розкішними лісами.

Після дощу парасолька не/потрібна.

У не/великій кімнаті було затишно й тепло.