Правопис прислівників

ліг на/бік - відкликав товариша на/бік

струмок збігає з/гори - зорі дивляться з/гори

у/день народження - ні в/день ні вночі

у/глиб землі — корінь росте в/глиб

пішов із горба до/низу - спускаюся до/низу

З/верху гори відкривається чудовий краєвид.

Удосвіта дві хмароньки зустрілися в/горі.

Осінь — це життя, що гомонить по/своєму.

На селі навіть у/ночі не замовкав дівочий спів.

Піднявшись на/гору, ми побачили фантастичний краєвид.

У/день ясний і сонячний наш клас вирушив у туристичний похід.

 Кожна курка у/купі своїй господиня. 

 Як з/верху погане, то всередині вдвоє.

У/третє вони побачились сьогодні.

Постукали тихо у/третє вікно.

До школи він прийшов у/третє.

 У/третє побачили таку красу.

Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.

І блідий місяць на ту пору з хмари де/не/де визирав.

У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.

Без ворогів можна у світі як/небудь прожити.

Усі іграшки зібрані до/купи, що лежала поряд.

Усі наблизились до/купи подарунків.

До/купи сміття наближалась машина.

Ми зібралися до/купи.

Вони зустрілись удень.

Удень звіту були присутні всі.

Удень ішов невеликий сніг.

Побачились у день народження.

Їхали назустріч вітру.

Маю надію на зустріч.

Вони йшли нам на зустріч.

Ми поспішали на зустріч із поетом.

Велике дерево росте по/волі.

У гурті робити, що з/гори збігти.

Поглянь на /двір - знатимеш, який хазяїн.

З/боку автомобіля витікала якась рідина .

 У/середині щось дуже заболіло. У/середині завмерло, коли я вперше тебе зустрів.

Хлопці домовилися йти всі в/купі до міста. У/купі піску гралися діти.

Зауважую вам в/останнє. Вони постукали в/останнє вікно.

Ми чуємо це в/перше. Зайдемо в/перше село

Прочитай вірш на/пам’ять. На/пам’ять він подарував мені книжку.

Надворі було темно.

Весна вже надворі.

Надворі йшов дощ.

Надворі лежали дрова.

густо - густіше

часто - частіше

більш радісно - найбільш радісно

більш довго - більш найдовше

Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.

Без ворогів можна у світі як/небудь прожити.

Один собі навік/віків в снігу заночую.

І блідий місяць на ту пору із хмари де/не/де визирав.

по/закону, на/провесні, до/смаку

в/цілому, до/побачення, без/упину

без/потреби, по/одинці, по/своєму

в/далечінь, з/дня/на/день, віч/на/віч

Речі переховували в/купі сіна.

Ігор наблизився до/дому батька.

Туристи піднялися на/гору Еверест.

Вивчене на/пам'ять має бути свідомим.

туман...о, несподіван...о, спросон...я

гуман...о, смирен...о, вірн...о

пильн...о, синхрон...о, неждан...о

стомлен...о, зажурен...о, рівн...о

навік/віки, любо/дорого, вряди/годи, до/вподоби

по/літньому, як/не/як, по/троє, десь/інде

раз/у/раз, з давніх/давен, де/не/де, довго/довго

по/сусідськи, хтозна/коли, пліч/о/пліч, часто/густо

з діда-прадіда, час від часу, зроду-віку

віч-на-віч, на відмінно, по-чиновницьки

абиде, видимо-невидимо, ані-чичирк

більш-менш, по двоє, довкруги

по-людськ..., навкруг..., безвіст...

по-українськ..., нарешт..., насторож...

невтямк..., почаст..., ополудн...

наввипередк..., щоноч..., повсюд... .

не надивлюся ні/як

ні/защо у світі

ні/туди ні/сюди

ні/куди не втечк

А по/нашому, зо/зла, зі/споду;

Б по/польськи, на/вхрест, по/тиху;

В на/гору, з/середини, по/іншому;

Г до/щенту, на/весні, з/рання.

А швидко — швидше;

Б холодно — холодніше;

В погано — поганіше;

Г добре — краще.

тума..о, незрівня..о, спросо..я

докорі..о, бездум..о, шале..о

стурбова..о, впевне..о, попідти..ю

поіме..о, зра..я, зажур..о

по/перше, до/віку, під/боком

з/нічев'я, по/за/торік, стрім/голов

за/надто, на/решті, на/щастя

на/вмисно, спокон/віку, без/сліду

по/перше, будь/коли, видимо/невидимо

що/духу, до/лиця, де/небудь

казна/де, з/року/в/рік, в/наслідок

по/нашому, з/гарячу, на/відріз

о/хо/хо, ку/ку, до/зустрічі

тс/с, до/побачення, ал/ло

ха/ха, цок/цок, ой/ой/ой

оце/так, а/гов, ану/ну

на/переваги, на/взнак, раз/у/раз;

ні/коли, на/півдорозі, з/ранку;

на/рівні, під/ряд, віч/на/віч;

куди/небудь, з/ненацька, за/раз.

де/не/де, в/літку, по/друге, хоч/не/хоч;

з/дня/на/день, по/перше, в/решті/решт, на/радість;

сам/на/сам, будь/де, з роду/в/рід, на/ходу;

на/жаль, раз/у/раз, сама/самотою, до/пари.

будь/як, по/братерськи, в/голос, з давніх/давен, на/певно;

по/нашому, де/не/де, віч/на/віч, часто/густо, казна/коли;

по/третє, по/вашому, ні/куди, на/весні, на/зло;

з/верху, по/казахському, ні/коли, казна/де, раз/у/раз.

багря...о,невблага...о,невтом...о, безрезультат...о,невпи…о;

незрівня…о, негада...о, самовідда...о, нездола…о, дореч…о;

невгамов…о, впевне…о, відда…о, шале…о, радіс…о;

відмі…о,стара…о,несказа…о,свяще…о,щоде…о.

 (без)лíку,( по)чéтверо,(по)сусíдству,

(до)мíри(,у)чотирьóх,(по)прáвді

(що)нóчі, хтóзна(як),(що)сили

де(не)дé,(на)вагу,(до)вподóби

 (по)íншому,всьогó(нá)всього,(тим)чáсом

хтóзна(де),(як)трéба,(ані)трóхи

(по)ведмéжи,будь(куди),(по)християнському

(де)юре,(по)прáвді,(як)найбíльше,

 (що)години,(за)нáдто,(на)поруки

босóніж,(по)зáду,(як)трéба;

(попід)тинню,(на)половину,(чим)рáз;

 (в)лíтку,(на)сóвість,(по)латині

коли/не/коли, ледве/ледве, казна/де, багато/багато

на/в/здогін, з/діда/прадіда, без/ладу, по/середині

у/наслідок, час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як

по/маленьку, без/просипу, по/київськи, по/третє

поза/торік, з/розгону, до/смаку

по/черзі, по/можливості, в/міру

на/сміх, при/вселюдно, під/час

як/слід, натще/серце, за/кордон

незмін..о, різдвян..о, химерн..о

сумлін..о, шален..о, попідтин..ю

скажен..о, доречн..о, негадан..о

стомлен..о, безупин..о, радісн..о

з/дня/на/день, по/третє, в/решті/решт, на/радість

на/жаль, рік/у/рік, сама/самотою, до/пари

де/не/де, в/літку, по/перше, хоч/не/хоч

сам/на/сам, будь/коли, з роду/в/рід, на/ходу

ліво/руч, ні/коли, якось/то

не/далеко, хіба/що, аби/де

ні/трохи, де/далі, хтозна/якого

у/тричі, де/коли, не/впинно

сама/самотою, часто/густо, з діда/прадіда

кінець/кінцем, з/над/вору, сам/на/сам

десь/то, спід/лоба, до/пізна

казна/кому, по/українськи, по/латині

Вони поспішали до/дому.

До/дому було вже зовсім близько.

До/дому хотілося вже всім.

Нарешті потрапили до/дому.

Брат приїздить до нас (не)взимку.

Промова містила (не)багато фактів.

Лунають (не)вгамовно пташині співи.

Стоять (не)порушно дерева в саду.

стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж 

бажаючи, важко, легко, спересердя 

не раз, зроду-віку, до дому, час від часу 

щосили, казна-звідки, будь-де, давній 

стрімкий, босоногий, малий, перемішаний

 на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль

в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні 

од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу 

на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу 

с/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору

пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині

 на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь

віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли 

ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як

більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь

Де не де вулиця впаде раптом в калюжу, аж оті жаби зарегочуться рейканням.

Маючи вози з вівсом, багач спинився круто й гаркнув по хазяйськи на

робітників.

З давніх давен в Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що він захищає від усякого зла.

Досконало володіючи багатьма сучасними європейськими й давніми мовами,

Олександр Потебня почав віршований переклад українською мовою „Одісеї” Гомера, рік за роком працюючи над влучним словом.

Поступово фразеологізм „ні пуху ні пера” охоче підхопили інші мовці й понесли

далеко далеко від мисливського люду.

Мартин хоч не хоч сідає на краєць крісла

Сонце клонилося вже до росохатих панських лип ген ген у парку й робило з

Мартина велетня на сірій тіні.

Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещасна по

своєму.

День у день проводилась просвітницька робота. 

Всякий господар по своєму робить.

Назустріч дівчині йшов велично лось.

Маковейчику на серці просторо й легко.

Сонце прокинулось пізно й зависло над лісом.

Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.

Дорога праворуч губилася в малиннику.

Допізна того вечора жевріло вогнище.

Опівночі айстри в саду розцвітали.

Дорошенко випростався на траві горілиць.

Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту.

На годиннику була шоста, коли ми проходили повз вежу.

Проходячи повз вежу, ми почули бій годинника.

Годинник пробив шосту, а ми тільки проходили повз вежу.

Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину.

оголосило, погодився, був затьмарений

оголосили, погодився, був затьмарений

оголосило, погодилися, був затьмарений

оголосили, погодилися, був затьмарений

в/горі

до/долу

без/вісті

не/знає

віч/на/віч, по/домашньому, будь/де

по/людськи, як/небудь, як/найбільше

в/тричі, колись/то, хтозна/куди

де/не/де, в/цілому, по/четверте

по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так

мало/помалу, віч/на/віч, по/третє, по/латині

з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи

десь/то, як/раз, по/сучасному, будь/коли

спідлоба, вдвічі, аніскільки

уранці, день у день, в п’яте

поза торік, як-не-як, на жаль

будь ласка, що ночі, по-перше

на/пам’ять, на/жаль, до/купи

на/весну, до/віку, с/підлоба

мимо/волі, на/завжди, в/основному

о/півночі, на/двоє, на/перекір

непокоїться

в глибінь

угорі

нерозпізнана

зроду-віку, з давніх-давен, спрадавна

видимо-невидимо, анічичирк, аби-де

як-не-як, в основному, по-чиновницьки

більш-менш, хтозна-коли, довкруги

з метою, з-над, наприкінці, з-перед

у продовж, поперед, упоперек, з-під 

з-поміж, у зв’язку з, з-поза, підчас 

по-під, за винятком, із-за, поруч 

будь/як, отак/то, бозна/скільки

все/ж/таки, такий/от, казна/що 

невже/таки, тільки/що, годі/бо 

ані/хто, як/небудь, казна/чому 

навряд/чи, тут/таки, казна/де 

де/коли, правда/бо, будь/чого 

які/ж/бо, колись/то, що/небудь 

отак/бо, скажи/но, будь/звідки