Прикладка як різновид означення

Тендітні, вразливі анемони розгортали пелюстки кольору слонової кості з винно-червоними полисками.

Я не вірив твоїм словам, гірким, як полиновий мед.

Серед листя інжиру та цитрусів, трохи нижче квітника, роїлися смарагдові жаби-скрекотушки – справжнісінькі атласні цукерки.

Стоїмо нагорі, серед виноградних лоз, чекаємо, коли розвидніє і появляться птахи.

Кріпак, незграба, злидень, гайдамака ... Чи це не ти?

Малюк і муж, і ветхий дід прославлять Кобзаря!

Яблуко червонобоке зірвав старший мій син Микитко.

 Катря Катрю видає, приданого не дає.

Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.

І підемо ми дорогами чи стежками незвіданими.

Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене випещене ледаче й капосне хлоп’я.

 І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду.

Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

Відколи людям Бог послав на землю пісню-чарівницю, неначе промінь засіяв і освітлив земну темницю.

Я жив колись в готелі «Інтурист».

Ягель або оленячий мох росте переважно в холодній тундрі.

Наш учитель Пилип Свиридович вирішив скасувати рішення колективу.

Високого ліризму сповнені народні пісні або балади.

мережа Фейсбук

урощиче Нечимне

сузір'я Чумацький Шлях

кінофільм Поводир

вокзал Київ-Пасажирський

 аеропорт Бориспіль

Перед тобою світ - великий том розкритий.

Життя - спокута не своїх гріхів.

Для зміцнення фундаменту використовуюють дуб або кедр.

Доброта потрібна людям, як хліб.

Співають солов'ї - співці весни й любові.

Український філософ Григорій Сковорода жив у гармонії з природою і Богом.

А воно, могутнє світило, усе більше виповнювало собою світ.

Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві.

Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами.

Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем, серединою ріки повільно плив за течією перекинутий човен.

Таку тикву саджають щоб із неї виросла посудина на зразок глека або невеликої амфори.

Довге життя випало Дорошенчисі або Чабанисі як частіше називають ще її.

Гуси чи лебеді в небі пливуть там угорі наді мною?

Хвилі колосків то вганялись півкругом у ліс то забігали вузькою річкою або сагою глибоко в діброву.

У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.

Небо розгорнуло намет свій – синій, широкий, глибокий.

З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів.

По всім світі пронесу нашу гордість і красу – рідну мову.