Прислівник

Прислівник- змінювана частина мови

Прислівник виступає в реченні найчастіше обставиною

Прислівник - незмінювана частина мови

Прислівник не має закінчення

прекрасн..о, невблаган..о, незграбн..о;

грішн..о, невпин..о, живописн..о;

рівнин..о, туман..о, спосон..я;

бажан..о, попідтин..ю, перлин..о.

найліпше;

більш актуально;

найменш вдало;

менш гірше

префіксально-суфіксальним;

основоскладання;

безафіксним;

префіксальним.

Неподалік від озера будинок відпочинку. 

 У лісочку було прохолодно. 

У будинку неподалік світилося. 

гарно, нині, гаряче, навмисне; 

розумно, мало, спересердя, важко; 

добре, високо, погано, весело. 

вищий ступінь порівняння (проста форма)

вищий ступінь порівняння (складена форма)

 найвищий ступінь порівняння (проста форма)

найвищий ступінь порівняння (складена форма)

часу

способу дії

мети

причини

міри й ступеня дії

місця

ледве/ледве, будь/де, по/песняному;

коли/небудь, власно/руч, по/синівськи;

повсяк/час, по/латині, казна/як;

з діда/ прадіда, рік/у/рік, по/нашому.

навкруг..., поноч.., утрич...

заввишк..., заоч.., укуп...

по-людськ..., наспод.., уві сн...

до реч..., зовн..., опівноч....

гарно, мила, рішуче, багато;

наспіх, трохи, навмисне, насухо;

вільно, яскраво, повільно;

чисто, тяжко, добре, низько.

Узимку тут не/холодно

Не/сподівано настала весна.

Відповідь прозвучала не/впевнено

Вечір не/рухомо бринить тишею