ПРИСЛІВНИК 2

Йти по двоє, ледь вловимий, трішечки вищий, приходить втретє, добре розуміти.

Зробити нашвидкуруч, продати втридорога, набагато збільшити, тричі робити, прокинутись вранці.

Дуже легковажний, надто швидко, збільшити вдвічі, надзвичайно прекрасний, поділити натроє.

Майже зробив, відпочиваємо разом, гуляли удвох, трудитись щодня, думай більше.

Говори менше, стемніло зовсім, потихеньку осипається, збільшити вдвічі, робити напоказ.

Написав найкраще, копай глибше, стріляв влучніше, найглибше море.

Веселіше обличчя, коштувати дорожче, працювати важче, закінчити швидше.

Схилитись нижче, поводитись спокійніше, вмоститись зручніше, відві­дувати частіше.

Кричати найголосніше. найважливіше слово, найщиріше серце, випрати чистіше.

Найближче село, найчудесніше видовище, зв'язати міцніше, прийти пізніше.

Ані/трохи, за/мало, на/скрізь, на/далі, раз/у/раз.

На/довго, ні/коли, в/голос, на/двоє, не/до/вподоби.

До/нині, ні/як, у/сімох, в/нічию, ні/за/що.

Ні/звідки, на/око, за/очі, від/нині, у/горі.

Ні/де, в/день, в/знаки, що/місяця, з-за/кордону.

Напам'ять, за кордон, напоказ, чимдуж, пліч-о-пліч.

З дня на день, навесні, якнайдужче, дороще, замолоду.

Вдвоє, по двоє, по-друге, заодно, уночі.

Наскрізь, до речі, незрівнянно, доречно, щодня.

Попідвіконню, вкупі, ліворуч, на жаль, зверху.

Тихо — прислівник, способу дії (вихідна форма ступеня порівняння), незмінний, у реченні — обставина.

Тихо — прислівник, способу дії (вихідна форма ступеня порівняння), незмінний, у реченні — присудок.

Тихо — прислівник, міри і ступеня, незмінний, у реченні — обставина.

Тихо — прислівник, міри і ступеня, незмінний, у реченні — присудок.

Тихо -— прислівник, причини дії, незмінний, у реченні — обставина.

Рано, раніше, раніш, рано-вранці, вранці.

Давніше, давним-давно, з давніх-давен, давненько, з діда-прадіда.

Добре, хороше, прекрасно, краще, чудесно.

Насилу, сильно, сильно-сильно, сила-силенна, не під силу.

Найшвидше, щонайдовше, прекрасніше, значно могутніше, трохи вільніше.

Спів уголос, сприймати на ура, грати навиліт, поводитись гуманно, не­сказанно зрадів.

Кохати завжди, розмовляти пошепки, летіти вгору, гостро критикувати, стояти пліч-о-пліч.

Кохання назавжди, побачення наспіх, розмова віч-на-віч, відомо зроду-віку, пішов хтозна-куди.

Шлях без кінця-краю, борщ по-київськи, стежка праворуч, дорога без кінця-краю, документи з-за кордону.

Шеренга один в один, пригрівало по-літньому, падали додолу, украй важливий, скоро прибуде. 

Щедро, ударно, ароматно, смачно, вірно.

Глухо, буйно, ясно, весело, багато.

Гостро, тяжко, низько, сміливо, хутко.

Рідко, прудко, мало, коротко, солодко.

Вічно, наголо, зосліпу, ледве-ледве, порожньо.

По/перше, будь/що/будь, коли/не/коли, раз/у/раз, на/дворі.

Часто/густо, пліч/о/пліч, по/українськи, по/латині, на/сміх.

На/радість, по/нашому, кінець/кінцем, аби/де, на/бік.

По/німецьки, любо/дорого, де/не/де, коли/небудь, по/третє.

На/зустріч, без/жалю, як/треба, ні/трохи, десь/то.

Казна-коли, де-не-де, зроду-віку, нізвідки, по-казахськи.

Сила-силенна. здавна, позаторік, вужче, де-таки.

Як-от, анітрохи, деколи, не треба, напоказ.

Водночас, зрання, щоранку, як най дорожче, заввишки.

Угору, праворуч, навстіж, напрочуд, з краю в край.

Надворі — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — обставина.

Надворі — іменник, початкова форма — двір, загальна назва, конкрет­на назва, чоловічого роду, вжито в однині, у місцевому відмінку, І відміни, твердої групи, у реченні — обставина.

Надворі — іменник, початкова форма — двір, загальна назва, абстракт­на назва, чоловічого роду, вжито в однині, у місцевому відмінку, II відміни, твердої групи, у реченні — додаток.

Надворі — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.

Надворі — прислівник, часу дії, незмінний, у реченні — обставина.

Таким чином, тим часом, якраз, десь-інде, напоготові.

За віщо, навіщо, навиліт, сяк-так, гуманно.

Заодно, водно, все одно, на ура, наяву.

З року в рік, зроду-віку, впевнено, надзвичайно, натомість.

Напевно, можливо, по-десяте, нарешті, до речі.

Дивитися спідлоба, говорити заочі, співати вголос, робимо залюбки, вчинив навпаки.

Говорити пошепки, стояти пліч-о-пліч, пропасти безвісти, відбудеться завтра, працювати сумлінно.

Дивитись звисока, злегка почервонів, йти по одному, зробити потай, багато розмовляти.

Працювати так-сяк. розбити дощенту, наїстися вволю, бачити від ранку до вечора, зіграти внічию.

Розмовляти віч-на-віч, звикали мало-помалу, признались привселюд­но, відбулося наприкінці, промовити сонно.

Тепліше, значно краще, ще вужче, легше, якнайсильніше.

Зручніше, ще вище, значно тяжче, більше, звисока.

Лагідніше, тихіше, щонайглибше, серйозніше, величніше.

Актуальніше, те чистіше, значно веселіше, нижче, знизу.

Виразніше, тихіше, швидше, вимогливіше, трохи вужче.

Без/кінця, в/ногу, до/вподоби, до/смаку, з-за/кордону.

Без/жалю, в/голос, до/ладу, на/диво, на/щастя.

Без/вісти, в/обріз, на/радість, у/вічі, уві/сні.

Без/наміру, в/цілому, як/слід, на/ходу, з/переляку.

Без/права, як/треба, на/зло, зо/зла, на/показ.

Додому, вперше, навпіл, попідвіконню, по троє.

Надвоє, в п'ятьох, раз по раз, будь-що-будь, злегка.

Праворуч, коли-не-коли, полатині, напоготові, аніяк.

На жаль, сухо-насухо, на поготові, спідлоба, підряд.

Удвічі, подекуди, влітку, над силу, на силу.

Ближче — прислівник, способу дії, проста форма вищого ступеня порів­няння, у реченні — присудок.

Ближче — прикметник, початкова форма — близький, якісний, проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.

Ближче — прикметник, початкова форма — близький, відносний, прос­та форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.

Ближче — прислівник, способу дії, початкова форма — близько, прос­та форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.

Ближче — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.

Вволю, поволі, вільно, вільний, воля.

Двічі, удвох, по-друге, двоє, вдруге.

Там, тут, як, десь, щось.

Пізно, запізнитися, пізній, запізнення, пізненько.

Довго, завдовжки, задовго, якнайдовше, довше.

Здуру, з переляку, спросоння, спересердя, зозла.

Зопалу, змолоду, згарячу, наперекір, навмисне.

Вволю, вплач, врозтіч, дотла, навиворіт.

Зісподу, ззаду, скраю, убік, всередині.

На світанку, навік, навіки, на весну, навесні.

Найвеселіще, щонайтепліше, якнайдужче, найприємніше, затемна.

Наймілкіше, якнайгірше, щонайдовше, найвище, звисока.

Найлегше, щонайпростіше, якнайтяжче, найспокійніше, злегка.

Найпротивніше, якнайменше, щонайрадісніше, наймудріше, щонайміцніше.

Найпривабливіше, якнайсильніше, щонайліпше, найтісніше, влучніше. 

Напевно, можливо, на щастя, по-третє, без угаву.

Безперечно, по-моєму, до речі, зрозуміло, з переляку.

Видно, сумлінно, загалом, в цілому, на слово.

Без сумніву, на жаль, повно, по-перше, отже.

В основному, по-шосте, на око, заочі, як слід.

В/голос, в/нічию, в/ручну, до/нині, до/речі.

С/початку, на/певно, зав/вишки, на/взнак, під/час.

З/верху, на/зустріч, у/бік, під/ряд, в/цілому.

На/вдивовижу, на/диво, в/плач, в/десятеро, на/гора.

3/давна, в/день, в/ночі, за/очі, в/трьох.

Помалу, на диво, віч-на-віч. на втікача, в цілому.

Будь-що-будь, без вісти, всього-на-всього, на-гора, будь-як.

Без кінця-краю, зроду-віку, з давніх-давен, навіщо, як от.

Десь-то, нізвідки, сумлінно, з радості, завдовжки.

Навкулачки, не сьогодні-завтра, на відріз, дочасно, надмір.

Вітерець нараз дмухнув шпарко і сильно.

Холодно й щемко пахло талим льодом.

Десь здалеку бриніла, як муха навесні, притишена пісня.

Слова його пролунали так образливо впевнено.

Було нам добре, і було нам зле. І західно, і східно.