Прислівник. НМТ

на четверо

без угаву

по одинці

без упину

з висока

Малий хлопчина захоплено читає цікаву книжку про тва­рин.

Вітер на лісовій галявині нагинає одиноку берізку. 

Івасик уміє добре читати, гар­но писати і малювати. 

Різнобарвні квіти зацвіли весною в лузі.

Сонце останній раз освітило землю та впало за гору.

Була чудова пора, що називають золотою осінню

Усе більше темніло, і вітер все дужчав.

Усю мою душу й сили віддам за тебе, матінко мила моя.

Спустився вечір, та одразу похолоднішало.

Настав теплий ранок, дихає свіжістю земля.

Кленовий листочок повільно покружляв у повітрі й упав у калюжу.

У лісі сльозяться крихітні струмки, розквітає кожна квітка.

За селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього.

За віків багато пережив і побачив Київ немало.

З року в рік Київ прикрашається новими будинками, парками, проспектами.

Злетіла пташка високо, а людина ходить тільки по землі.

Україна — країна, де найбільше люблять волю.

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці.

Україна — розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі

Україна… В цьому слові — музика смутку й жалю.

Україна - це край, де вічно панує пісня у купі з болем.

по-тиху

по-новому

вцілому

вдома

без/відома, на/скаку, без/упину

по/вагом, під/тюпцем, на/око

до/в/подоби, до/останку, на/гора

по/латині, на/дворі, на/пам'ять

по/одинці, по/двоє, хтозна/як

аби/де, на/завтра, якось/то

по/перше, стук/грюк, казна/доки

за/одно, на/двоє, в/шестеро

аби-де

спросоня

ліворуч

увечері

зопалу

спересердя

невгамовно

ненароком

присудок

обставина

означення

підмет

місця

мети

способи дії

причини

більш глибоко

найтепліше

більш вище

найбільш високо

обставина

означення

присудок

додаток

широко

ушосте

завтра

занадто

має закінчення

не має закінчення

у нього нульове закінчення

о,е, ому тільки закінчення

Нестерпно бути мертвим за життя.

І ось поблизу зашелестіли кущі.

Водоспад-це природна фабрика енергії.

Зручно- більш зручно-найбільш зручніше

Радісно-більш радісно-найбільш радісно

Гаряче-більш гарячіше-найбільш гаряче

 Прикметником

Сполучником

Будь-яким членом речення

Дієсловом

Часу дії

 Способу дії

Міри і ступеня дії

Мети дії

 Бажаємо здоров'я в день народження.

Що таке, по-вашому, життя?

 На мілині не тягне вглиб.

Як козаки разом дмухнуть, то ураган буде.

 кореня

закінчення

афіксів

суфіксів

Обставини та означення

Обставини, рідше - присудка

Присудка та означення

Обставини, означення, присудка

Один.

Два.

Три.

Подекуди,абикуди, десь-то.

Ані трохи, босоніж, по-латині.

Будьщо-будь, по-своєму, вголос.

Подарувати на/пам'ять фото.

Брати на себе за/багато.

Повертатися зі школи до/дому.

при

за

с

невтішно,

невибагливо,

нездоланно

 небезпідставно,

невиразно,

неввічливо

небагато,

неглибоко,

невигідно

недбало,

незаконно,

нездоланно

(не)зовсім, (не)по-нашому, (не)часто (рідко)

(не)вчора, (не)взимку, (не)щодавно

(не)вдовзі, (не)весело (сумно), (не)нароком

(не)дуже, (не)подалік, (не)рано, а пізно

А) Ні/скільки, ні/коли; ні/як, ні/де

Б) Ні/в/сих, ні/в/тих; ні/сіло, ні/впало

В) Ні/високо, ні/низько; ні/холодно, ні/жарко

Г) Ні/яково, ні/трохи; ні/защо, ні/куди

Д) Ні/туди, ні/сюди; ні/сяк, ні/так

НЕ з прислівниками пишуться разом,якщо до

прислівника можна дібрати синонім

НЕ з прислівниками пишеться разом,якщо в них

є префікс недо-

НЕ з прислівниками пишеться разом,якщо

прислівник утворений від прикметника з

наголошеним суфіксом -анн,енн

НЕ з прислівниками пишеться разом,якщо

без НЕ прислівник не вживається

не/доречно, ні/де, ні/як, не/втішно

не/за/довго,не/в/лад,ні/трохи,ні/яково

не/до/речі,не/до/ладу,ні/куди,ні/так ні/сяк

ні/туди ні/сюди,не/до/вподоби,

не/доброхіть,не/квапно

Одному не/страшно,а двом веселіше.

Як не/долуго жартувати,то краще

зовсім помовчати.

Не/забаром я вискочив із покоїв.

Дурному самому не/скучно

А) Спросо...я, зра...я

Б) Позмі...о, незрівня...о

В) Розкіш...о, стара...о

Г) Дав...о, щоде...о

Д) Зра...я, голос...о

А) Щоде...о я блукав запашними весняними гаями.

Б) Співала осінь ніж...о й журавли...о.

В) Тебе цей сад прийняв гости...о в свою заквітчану сім'ю.

Г) Так негада...о ця осінь закурликала над степом.

Д) Стоять дуби замисле...о, суворо.

Є) Літній тихий дощ росив безпереста...о.

А) Не/зворушно; не/стямно

Б) Не/високо, а низько; не/мілко, а глибоко

В) Було не/рано; стало не/затишно

Г) Не/нароком; не/забаром

Д) Не/достатньо; не/доречно

Є) Зачепив не/навмисне; не/близько, а дальше

Лихо в світі не/довічно мучить нас і боре, а до певного часу.

Не/чутно кріт подрібнював і зник в торішнім листі.

Не/завтра добрим словом, а сьогодні озватись би хоч пошепки до вас.

Не/радісно співалися пісні.

по/латині, спід/низу, чим/раз, на/диби

на віки/вічні, казна/коли, на/щастя, чим/дуж

десь/інде, коли/небудь, тишком/нишком, десь/таки

на/яву, без/упину, пліч/о/пліч, зо/зла

по/перше, по/друге, по/київськи, по/своєму

будь/коли, казна/де, хтозна/коли, де/небудь

с/початку, спокон/віку, на/тщесерце, на/прокат

раз/у/раз, рік/у/рік, сам/на/сам, на/самоті

на/самперед, поза/торік, в/перше, до/гори

сяк/так, ледве/ледве, пліч/о/пліч, насам/кінець

неждано/негадано, по/вашому, по/справжньому, по/людськи

за/пізно, на/ура, на/жаль, як/небудь

допізна, будь-що-будь, попід віконню, сам по собі

як-небудь, десь, по-німецьки, сама самотою

усередині, надвоє, надиво, до останку

будь-коли, тяжко-важко, повік-віків, віч на віч

по-вовчи, по-овечому, по-своєму, по новому

так-сяк, будь-як, сяк-так, аби-як

абиколи, удвоє, у тричі, навшпиньках

навприсядки, на виріст, без кінця-краю, казна-як

раз у раз, на добраніч, до речі, тим часом

час від часу, з діда прадіда, зопалу, спідлоба

любо-дорого, на багато, з дня на день, позаторік

украй, час від часу, будь коли, коли- небудь

навіки, навідріз, навиворіт, запанібрата

на поруки, на поталу, кінець-кінцем, мимоволі

як-не-як, казна-звідки, до побачення, уві сні

поволі, мимоволі, коли-небудь, таким чином

рік/у/рік, нога/в/ногу, раз/по/раз, що/разу

десь/інде, казна/що, по/сусідськи, по/вністю

тим/часом, до/тла, в/смак, в/розріз

у/край, на/що, в/нічию, до/щенту

всього/на/всього, неждано/негадано, з діда/прадіда, по/сусідськи

в/роздріб, з/опалу, с/пересердя, з/гори

з/низу, з/ліва, с/права, з/верху

де/не/де, на/багато, поза/вчора, після/завтра

попередити в/останнє; домовитися в/останнє побачення

повторювати параграф в/голос; заслухатися в/голос артиста

повернутися з роботи до/дому; під’їхати до/дому батьків

брати на себе за/багато; навчитися за/багато років

подарувати на/пам’ять світлину; покладатися на/пам’ять

Про розум людини судять по/зробленому.

Потрібно по/належному стежити за гігієною тіла.

По/засніженому полю вітер гуляє.

Він за плугом ходить по/батьківському полю.

мимо/хідь, на/яву, будь/що/будь

по/друге, на/в/шпиньки, до/ладу

на/сам/перед, на/силу, за/видна

до/пізна, до/щенту, коли/небудь

коли/не/коли, будь/куди, на/гору

одним/одна, по/перше, по/черзі

де/небудь, аби/то, по/українському

честь/честю, на/весні, по/весняному

зроду-віку, з давніх-давен, спрадавна

більш-менш, хтозна-коли, довкруги

по-четверте, всього-на-всього, щосереди

видимо-невидимо, анічичирк, аби-де

по-бойовому, по братньому, по-господарському, поіншому

без відома, без жалю, нажаль, рік-у-рік

навприсядки, мимоволі, наперекір, напровесні

за молоду, в третє, анітрохи, згарячу

по/правді, по/силі, по/совісті, по/сусідству

раз/у/раз, рік/у/рік, сам/на/сам, час/від/часу

далеко/далеко, коли/не/коли, пліч/о/пліч, всього/на/всього

по/перше, по/двоє, по/своєму, по/сусідському

за/в/часу, що/найширше, що/ночі, що/правда

при/вселюдно, само/хіть, стрім/голов, чим/дуж

за/в/глибшки, на/втікача, на/в/кулачки, обі/руч

на/добраніч, на/ура, до/речі, не/до/вподоби