Прислівник

стрімголов, змалечку

стрімкий, босоногий

бажаючи, важко

будь-де, давній 

Старому та хворому годи завше, як малому. 

 Він говорив, не поспішаючи нікуди

Мені стало якось ніяково.

Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка.

 (на)жаль

 (до)побачення

 (без)кінця 

 (спокон)віків 

на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль

в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні

на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу 

од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу 

 пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині

 віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли

більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь

ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як

(до)лиця, (уві)сні, (на)гора 

(на)льоту, (на)підпитку, (до)вподоби

 (по)руч, (в)літку, (до)вкола

(на)віку, (що)години, (в)зимку

 (до)речі, (через)силу, (без)сліду

спати в/день

піднятися на/гору Кіліманджаро

 постукати в/останні двері

  в/день народження

в/горі проклали тунель

бігати по/весняному льодку

по/сусідському полю бігти

йти на/зустріч

Де не де вулиця впаде раптом в калюжу, аж оті жаби зарегочуться рейканням.

З давніх давен в Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що він захищає від усякого зла.

Поступово фразеологізм „ні пуху ні пера” охоче підхопили інші мовці й понесли

далеко далеко від мисливського люду.

Досконало володіючи багатьма сучасними європейськими й давніми мовами,

Олександр Потебня почав віршований переклад українською мовою „Одісеї” Гомера, рік за роком працюючи над влучним словом.