Прислівник

соромно, боляче, ледве

сумно, гарно, розумно

холодно, ясно, уночі

навмисно, занадто, тихо

найдовше

найбільш довго

менш довго

довше

там, тоді, вчора

згарячу, якось, рано

давно, темно, двічі

завтра, ніколи, з давніх-давен

поноч..., навпомацк..., заоч...

безвіст..., навесн...., принайм....

заввишк..., вкуп..., наопашк...

нахильц..., назирц..., навпрямц...

натхне....о, шале..., стара...о

невпевне...о, зляка...о, незмі...о

вір...о, зра...я, зруйновано

попідти...ю, попідвіко...ю, воста...є

(без) відома, (в) міру, (в) ночі

(без)ладу, (без) угаву, (без) упинно

(на) добраніч, (на)жаль, (уві) сні

(до) останку, (до) вподоби, (в)день

з/дня/на/день, будь/де, по/братньому

по/християнськи, далеко/далеко, казна/коли.

до/речі, ледве/ледве, коли/небудь.

по/гавайськи, в/основному, віч/на/віч

віч-на-віч

сам-на-сам

вгорі

утроє

легше

дорожче

вишче

вужче

У ресторані готують смачні котлети по-київськи.

Опівночі стало холодно.

Справа зеленіли пасовища.

Багато я бачив гарних людей

натомість, нарешті, отже

всеодно, тим часом, значно

можливо, по-перше, напевно

на щастя, в цілому, зовсім

1Б 2В 3Д 4А

1В 2Б 3Д 4А

1Б 2Д 3В 4А

1Б 2В 3А 4Д

1Б 2Г 3Д 4А

хто? що?

який? яка? яке? які?

як? де? коли? куди?

що робивши? що роблячи?

незмінна особлива форма дієслова

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета

незмінна самостійна частина мови

самостійна частина мови, що виражає ознаку за дією

впевнено, прекрасно, котрийсь

ліньки, попередньо, використано

двоє, позавчора, раненько

пошепки, інколи, сам на сам

Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.

Добрій людині на серці просторо і легко.

Швидше і швидше котилися морські хвилі.

Назустріч дівчині йшов велично лось.

І ось тихо розгортаються кущі.

Десь бриніла притишена пісня.

Було нам добре, і було нам зле.

Обабіч шляху зеленіє озимина.

вперед, навесні, ввечері , позаду

в перед, навесні, в вечері, позаду

вперед , на весні, ввечері, по заду

вперед, навесні, в вечері, по заду