Прийменник

іменник 

прийменник 

прислівник 

займенник 

частка

(з)над, (по)над, (по)між, (по)серед 

(на)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля 

(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід 

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за 

 (по)друге, (по)одному, (до)мене, (тим)часом

Мій рідний край, тобі відомі всі мої бажання. 

Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край  села. 

Україна – край калини в полі, верби при річках та лелек у високості. 

Не край мого серця, воно й так болить. 

Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій край.

з-понад, тільки що, де таки 

хтозна-з-ким, все ж таки, на зло 

будь-які, все таки, ходіть-но 

казна-що, з-понад, заради 

ніби-то, з-поза, нажаль

залік по економіці 

підручник по математиці

В звернутися за телефоном 

проживати по адресі 

називати по імені

показує залежність іменних частин мови від інших слів у словосполученні чи реченні

надає словам чи реченням додаткових відтінків або служить для творення слів

поєднує однорідні члени речення або частини складного речення

 виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

додатком

обставиною

означенням

жодним

родовий

місцевий

давальний

кличний

по

понад

над

скрізь

жодного

два

один

три

утворені префіксальним або суфіксальним способами;

утворені способом складання або переходу з інших частин мови;

спосіб творення яких визначити неможливо.

Навесні веселі струмочки зграйками біжать із/під снігу.

Десять днів тривали народні гуляння під/час свята врожаю.

По/серед ночі до/в/кола зненацька сяйнуло дивовижне видовище.

З/під старої, ще торішньої трави визирає на/світ фіолетове пролісеня.