Прийменник. Сполучник.

Виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні

Служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення

Надає словам та реченням додаткових відтінків або служить для творення слів

Виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, але не називаючи їх

Додатком

Обставиною

Означенням

Жодним

Родовий

Давальний

Місцевий

Кличний

Коло

Поміж

Згідно з

З-під

Якщо, так що, або

Та, але, то...то

Однак, зате, для того щоб

Ні ...ні, коли б, та

Якщо, так що, або

Та, але, то...то

Однак, зате, для того щоб

Ні ...ні, коли б, та

Він завжди був ПОРУЧ .

Гуляли НАВКОЛО школи.

Вони сиділи НАПРОТИ

ПОПЕРЕДУ йде молодь.

Що/б, ото/ж, мов/би

Не/мов, коли/б, через/те/що

Як/би, дарма/що, не/мов

Про/те, тому/що, а/ніж

Вечір ... місті

... лісі

Зайшли ... фойє

Пішли ... садок

Вечір ... місті

... лісі

Зайшли ... фойє

Пішли ... садок

По святах

Йти по воду

Оплатити за проїзд

В десять годин

2

3

4

5

З/посеред, згідно/з, залежно/від

За/ради, з/під, по/між

На/прикінці, по/серед, за/для

В/наслідок, з/перед, поруч/з

Робота гарна, та день малий.

Без роботи ані хліба, ані хати.

Уночі панують сови та сичі.

Будь слугою власної совісті й господарем волі.