Просте речення.

підмет

присудок

додаток

обставина

додаток

присудок

означення

обставина

підмет

додаток

обставина

означення

присудок

додаток

обставина

означення

обставина

додаток

присудок

означення

підмет

присудок

означення

обставина

Ясне сонце підіймалось десь далеко за лісом.

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить.

Подруга хоче їхати відпочмвати до Італії.

Земля почала зеленіти тендітною травою.

Небо на сході стало світліти.

Без діла жити - тільки небо коптити.

Обов`язок лікаря - лікувати людей.

Поет всюди залишається господарем свого настрою.

Над річкою село з білими хатками і вишневими садками.

Ми мостимо дороги людям у грядуще.

Залюблено задивилось на нього сонце.

Справжні хлібороби говорять, що щастя людське із землі росте.

Шилом моря ніколи не нагрієш.

Страждаю, мучусь, і живу, і гину, благословляю біль твоїх тенет.

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

Світлі паруси дощу вже розпускалися на обрії, помітно наближалися й спускали свої коси на землю.

Людина праці перемагає все.

Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіслав.

Думка про землю будила Маланку по ночах.

Будь не тільки сином батька, а й сином народу.

Із самого малечку в словах рідної мови людина відкриває чарівний світ життя.

Барвінок слався по землі м`яко і лагідно, блимав синіми очима.

Завдяки допомозі ми змогли подолати труднощі.

З лісу на прогалину виходить дядько Лев і небіж його Лукаш.

Тільки манить ввечері дорога у казковий загадковий світ.

Ми поставимо на оборону свого народу слово, пісню, картину.

Од переляку на його обличчі виступив холодний піт.

Біля хати сіріли скопані грядки, а од воріт до порога вела стежечка.

Назустріч котились оповиті вечірніми димами степи.

В садах дрімають тополі, окутані місячним сяйвом.

По садах вітри гасають, а над садами зоріє небо осіннє.

Кайдашиха виставила навмисне на показ громаді жовті нові сап`янці.

В бідне серце моє закрадається вечір покволом.

Довелось вам їздити пізньої осені чи раннього літа по Україні?

І ходить за їхнім криком бажання лягти і заснуть.

Надвечір сідало сонце за далекі темно-фіалкові горби.