Просте речення та його члени

Щодня себе перемагаю, від суєти застерігаю (Ліна Костенко).

Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять (Ліна Костенко).

Я чую смутку пальці крижані (Ліна Костенко).

Шукайте цензора в собі (Ліна Костенко).

Заморосило осінь у сльозу (Ліна Костенко).

Все квапилось із "ніколи" й "ніколи" (Л.Костенко).

Нас зустрічають хлібом-сіллю (Леся Українка).

Відпочити б з дороги (Леся Українка).

Посідали ближче до вогню (І. Жиленко).

Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі (І.Франко).

Об цій порі знайшли їх трьох в одній долині (А. Малишко).

Дорога. Ранок. Тиша (М.Рильський).

Швидко розвиднілося (Леся Українка).

Затінок. Сутінь (Л.Костенко).

Весну, либонь, зачарували (Є. Гуцало).

Недалеко перед вами стоїть валка у вісім возів (Панас Мирний).

Старий озирнувся на чотири боки (Гр.Тютюнник).

Минуло чотири хвилини (М. Коцюбинський).

На четвертий день випав дощ (М. Коцюбинський).

Кабінет був обставлений шафами з книжками (І.Нечуй-Левицький).

Над містом розмовляють голуби (Л.Костенко).

Зорі пишно сяяли на синьому небі (І.НечуйоЛевицький).

Починалося царство очерету (Я. Стецюк).

Вже сонце почало з півдня звертати (Панас Мирний).

Сніг зробився жовтим (В.Винниченко).

Гудуть машини по шляхах (Є.Гуцало).

Край шляху калина червона росла (Є. Бандуренко).

У щире серце щире слово знаходить шлях обовязково (І.Гончаренко).

За пів години табір розгорнувся по шляху (У.Самчук).

Над шляхом, при долині, біля старого граба... живе там дід та баба... (Л.Костенко)