Просте ускладнене речення

Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце

Скроплений росою холодний ранок вабив мене в далечінь

А за річкою попід кучерявим зеленим лісом уся гора вкрита розкішними килимами ярини

Низький дерев’яний будинок стояв на околиці села

3 кленового пагона зірвався широкий жовтий лист

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав

Вони проходили повз гай пронизаний ранковими променями

Річка посріблена місяцем вилася попід горою

Біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин

Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці в'юни допливали мало не до ніг Марка

Книга здавалося і справді вміла говорити зі мною, вона мала властивість розкривати дивовижні світи, переносячи мене в них

Якщо придивитися уважніше, можна помітити: те, що здавалося байдужістю, насправді було стриманістю й честю

  Усе тепер здавалося їй оповитим казковістю, таємничістю

Сонце світило надзвичайно яскраво, від чого здавалося що все тут позолочене

Людям здавалося що правди вже ніколи не буде, справедливості чекати не слід

Не піймавши не кажи що злодій

Вона сиділа замислившись

Зробивши не кажи що не робив

Учень не зрозумівши запитав ще раз

Посеред плеса вода сказившись починала хлюпати й кружляти

Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег

Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний

Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою

Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути

Позаздриш долі берези, верби, явора, калини, що зеленіють у людській пам'яті

Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду

Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море

 Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі

Студенти мовчки стояли, милуючись зоряним небом

Приголомшений велемудрою наукою, я підводжуся з охололої стерні

Папери були скрізь  і на столі і на полицях і навіть стіни були обліплені ними

На вудилищі гнучкім прозора волосінь та білий поплавець та залізний гачечок ото і зброя вся

Люльок чи не півсотні розвішано в старого на стіні і прості і химерні та чудні і куці й довгі

Тут все моє отой нестримний розмах пташиного крила магічний відголосок рими в говірці рідного села

Скрізь червоно на небі на узгір’ях і на горі

1

2

3

4

5

...розведене пастухами ще зранку

...і ховається за ліс сонце

...що залишили недолугі туристи

...і залишає по собі лише іскорки

... і ми йдемо спочивати до свого намету

Винятком є наша зустріч із тобою

І ніхто того не чув не знав і не бачив опріч Марка маленького

То пил то сніги то сльота вкривали дорогу

Тим часом мені рекомендують Паву поважну матрону і її другого сина

Уранці встав Чіпка з досадою в серці з дурманом у голові

 Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий

 Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею

Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня

людині притаманне прагнення мати привабливий, а інколи й вишуканий вигляд

не завжди увага закцентована на перевагах фігури й приховуванні недоліків

ми хочемо бути в центрі уваги й відчувати на собі сповнені захоплення погляди

досить просто створюється особливий, індивідуальний, не схожий на інших образ

зовнішність підкреслюється або ж, навпаки, погіршується невдалим поєднанням