Пряма мова

Слова, що вказують, кому належить висловлювання.

Чужа мова, передана дослівно від імені того, кому вона належить.

Чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання. 

Розмова двох або кількох осіб.

Речення, в якому передане чуже мовлення.

Слова, що вказують на манеру вести розмову.

Слова, що вказують на опис ситуацій мовлення.

Слова, які вказують, кому належить дане висловлювання чи думка.

Перед прямою мовою

Після прямої мови

Всередині прямої мови

Немає слів автора

Одчини перше ворота озвався Шрам а потім біжи собі куди хочеш.

Он бачиш там питає дика рожа Чи я хороша?

Що ж іди Іванку покірно обзивалася Марічка Така нам доля судилася.

Майстро десь зірвався сказав Оверко Половець й оглянув степ.

А:"П?"

"П!" - а.

"П", - а.

"П, - а, - п".

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?

«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята».

«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

"Нарада відбудеться після обіду", - оголосила секретар.

Ромка захоплено вигукнув: "От спасибі, що врятував"

"Коли відбудеться нарада?", - перепитав колега.

"Ти старший, ти й перемагай" - сказав брат.

Не беріть від баби гостинця крикнула Мотря зі своєї хати.

Щасти тобі в усьому Лідіє!

Як тобі в Києві живеться намагається підтримати розмову хлопець.

Ви говоріть а ми будемо слухати.

«П,- а.-п».

«П!- а.- П ».

«П,- а,- п».

«П?» - а.

Слухай сказав Юрко Слухай я прочитаю тобі вірша.

Ти старший, ти й перемагай сказав брат і додав а мені ще треба тренуватись.

Ні, не клич мене, весно, казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.

Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. 

Я прощаюся з літом, і воно мені каже: "Прощавай !"

Тоді громада загула прелюто: - «Вона ж свій злочин визнала прилюдно!»

Добрий вечір,- заспівав позаду дівочий голос.

"Летімо у вирій!" - журавлі курличуть.

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята».