Пряма мова

А «Денисе, відтепер кажи: пройшов Крим, Рим і будапештські труби» — не втримався Хаєцький.

Б «Гриміла наша мінометна і гриміти буде!, — запевнили товариші Васю на прощання.

В Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати: «Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару».

Г Котився віночок по полю, просився у женчиків додому — «Возьміте мене, женчики, з собою та занесіть мене до господаря в стодолу»,

Д «О Лавріне, ти переміг мене, — сказав схвильовано Крауз: — Я хотів просити тебе про дочку».

А «Христе, тікаймо!», твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся.

Б «Та не гавкай хоч ти мені. Чого б ото я гавкав», — жалівся дід.

В Тоді громада загула прелюто: — «Вона ж свій злочин визнала прилюдно!»

Г «Це я, ваш Пірат, впізнаєте? — гавкав він крізь сльози — О, який я щасливий!»

Д Як ударив вдруге — вона й попросилась — «Не рубай, коханий, бо я — твоя мила».

А « Мати Божа, Царице небесна, гукала баба в саме небо, — голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором!»

Б Олеся… промовляла тихо, утопаючи в нестерпній тузі, «Прощайте, матінко моя рідна, не забувайте мене, не забудете?»

В «Гальт! Руки вгору? Виходь!», гукнув німецький єфрейтор, з’явившись на порозі якраз в момент пострілу.

Г Подивився ще раз з-під волохатих брів на хворого і сказав «Тут ти вдома. Зрозумів? На багато верстов кругом тут тільки праліс та звірі, а людей нема».

Д «Мамо… — і затнувся, дивлячись на матір та й додав: — Дозвольте вас так називати, бо ви ж така… як і моя мати».

А Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими літерами: «Судив і присуд виконав я — Григорій Многогрішний. А за що — цей пес сам знає».

Б «Ти, Михайло, — кажу, — хоч би разочок на неї глянув, Бач. як вона до тебе світиться».

В Мама довго мовчить, потім зітхає і каже: «Вона любила твою тата. А ти на нього схожий…»

Г «Цирк?……перепитав Оверко, — Рід наш великий, голови не щитані, крім нас двох, ще троє рід носять».

Д Очерети у Дніпра питають: «Де-то наші діти ділись, де вони гуляють?»

А «Веди ж нас, Василю, до пана, — каже полковник Шрам. — Де він? Чи в світлиці, чи в пасіці?»

Б «Нащо ви одв’язали нашого коня та заперли в свій хлів? — крикнула Мотря: Не святі ж прийшли з неба та одв’язали його!»

В Тоді вдова Бобрсичиха озвалась: «Та вуха ж в’януть на таку олжу! Вона сама Грицькові нав’язалась».

Г Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: «Є — нема, є — нема, є…»

Д «Це кінець!» — нестерпною іскрою пронеслося у свідомості.

А «З тобою мова буде потім, — сказав Іван, — а я служу революції, Інтернаціоналу».

Б Запала тиша, як в страшному сні, Горбань сказав: «Причому тут пісні?»

В «Хтось нетутешній», — бурчав крізь зуби. — Іч, іроди! Двоє, видать, були. Не тайгові — тайгові не порушать закону».

Г Марія просить: «Корнію, любий. Маєш карбованця, купи маленьке поросятко. Вигодуємо, і на Різдво ковбаска буде».

Д Вже як ішли в поле, сусід казав хлопцеві: «Перебрався б ти до нас!»

А «Не можу я, ваша милосте, знати, не відаючи, що на раді зайшло, -додав Пилип».

Б «Як ти гадаєш, Пилипе, чого це світлійший до мене приходив?» — спитав гетьман Орлика, коли той, випровадивши Меншикова, повернувся у відпочивальню.

В Він заперечив:«Треба робити те, що інтерес державний велить».

Г «Я чужої землі не домагаюся, - кричав він, - навіть найменшого шматочка, ні!»

Д «Не скучно тобі, Мотре?» - питався Карпо.

А Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для мене.

Б Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю їхнього застосування на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нас.

В Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нього.

Г Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю їхнього застосування на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для мене.

Д Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нього.

А В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу не пишатися ними

Б В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує його співвітчизників, але не може не пишатися вами.

В В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що ми не ідеалізуємо наших співвітчизників, але не можемо не пишатися ними.

Г В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую своїх співвітчизників, але не може не пишатися нами.

Д В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

А«Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода – якої припускаються в навчанні».

Б«Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду, – радив геніальний Олександр Довженко».

В Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

ëгдна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав, – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Д«Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?», – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

А«Хто просувається в науках, але відстає в моралі, той іде радше назад, ніж уперед!» – наголошував знаний давньогрецький філософ Арістотель.

БВідомий педагог Василь Сухомлинський писав: «Самовиховання потребує кількох важливих могутніх стимулів: почуття власної гідності, поваги до себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора».

В«Фізкультура повернула мені все: серце, гнучкість, витривалість! – говорив учений-медик Микола Амосов і наголошував: – Але головне – працездатність, мабуть, найдорожче з усього, чим живе людина».

Г«Щоб стати особистістю, – стверджував український філософ Іван Бойченко, – потрібно знайти, виховати й навчити себе, визначити власне місце в суспільстві, стати його частиною і чинити гідно».

Д«Найкращою характеристикою людини є мета, якої вона прагне» – уважав римський філософ Марк Аврелій.

А«Київська міська рада пропонуватиме обмежити використання в магазинах поліетиленових пакетів», – повідомляє пресслужба відомства.

БПосадовець зазначає: «Погоджено проєкт рішення про зменшення використання поліетиленових пакетів у місцях продажу товарів».

В«Продавці мають запропонувати альтернативу поліетиленовій продукції, – наголошує розробник проєкту, а далі пояснює: – Це можуть бути полімерні чи паперові екопакети, багаторазові торбинки тощо».

Г«Щороку в масштабах ЄС на смітники вивозять вісім мільярдів поліетиленових упакувань, – мотивують це рішення чиновники, – тобто на одного європейця припадає 200 таких одноразових пакетів за рік».

Д«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними наслідками для флори та фауни» – додає автор проєкту Костянтин Яловий.