Пряма мова

Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і дібровах.

Мама сказала щоб я швидко повертався додому.

Скільки кілометрів до міста запитав мене супутник.

 В одному селі жила красива дівчина яку звали Калина.

Народна мудрість стверджує “Добро засієш - людську любов збереш!”

"Доброму серцю добре й сонце світить”, говорила бабуся. 

"Без вірного друга великая туга" - говорить мудрець.  

"Дай, Боже, щастя", - просила Настя.  

перед прямою мовою

після прямої мови

усередині прямої мови

немає слів автора

Оберігайте природу рідного краю закликав екскурсовод учнів

Леся запитала Ти бачив мальовничі й чарівні Карпати

Вивчайте історію рідного краю закликала вчителька своїх учнів

Ти любиш дивитись на небо запитав батько сина

Не на тебе ждать я буду так поет відповідає

І я зважився Дідусю, а ви візьмете мене з собою в море

Хто знайшов колосок спитав півник

Богдан розсміявся Що ж я вам дам, коли маю тільки один пейзажний вірш

 А: “П?”

  “П”, – а.

  “П?” – а.

 А: "П".

«Які книжки ви вже прочитали"? - запитали мене в бібліотеці. 

«Лізьте на машину!» - наказав він усім.

Хворий відповів: «Дякую, мені вже набагато краще."

"Лебеді приносять на своїх крилах весну й життя" - говорив мені дід.

А: “П?”

 “П”, – а.

“П?” – а.

  А: "П!"

А : "П."

А : "П".

А - "П".

"П", - а.

«Завтра, завтра, не сьогодні», - так говорять ліниві й голодні.

У народі кажуть : «Нехай та Тривай – то недобрі люди».

Світить нам у віки пророцтво Тараса :«Не вмирає душа наша, не вмирає воля».

«Не кидайся хлібом, він святий!» - В суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі.

«Як гарно!» – сказала сестра.

На плакаті написано - «Дружіть з книгою! » 

«Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою», підкреслював Володимир Сосюра.

Я запитав товариша: «Ти підеш на річку ловити рибу»?

Недаремно каже прислів’я Мала крапля лупає скелю.

Я запитав Батьку, що таке людська байдужість.

Тарас заплескав у долоні А он наша хата! А он наша хата!

Мене вкусила оса пожалілася дівчинка мамі.