Пряма мова.Діалог

слова, що вказують, кому належить пряма мова.

точно відтворене висловлення певної особи, передане від її імені.

слово або сполучення слів, за допомогою яких виражається ставлення мовця до висловленого.

Він правді дивився у вічі;

Віддай мені корову назад каже багатий вбогому братові;

На плакаті написано щоб учні дружили з книгою.

« Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою», - підкреслював Володимир Сосюра;

Я запитав товариша: «Ти підеш на річку ловити рибу?»;

«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» - слушно застерігає Василь Симоненко.

слова кожного учасника діалогу.

чергування прямої мови та слів автора.

розмова двох осіб.

З нового рядка, перед нею ставимо тире.

З нового рядка, перед нею ставимо двокрапку.

З нового рядка, перед нею ставимо лапки.

А: «П?»

«П», - а

«П?» - а